Підпишіться на новини

Плагіат в індустрії відеоігор – бажання наживи чи творча криза?

Автор: Олександр Корольчук
18 листопада 2020, 17:26
Голосів: 3

Копіювання чужої роботи та видавання її за свою трапляється в безлічі сфер, починаючи від наукової і закінчуючи бізнесом. Не винятком стала і галузь розробки відеоігор, де час від часу виникають скандали, пов’язані з плагіатом ігор, як частковим (сюжет, геймплей, персонажі), так і повним.

Плагіат в індустрії відеоігор – бажання наживи чи творча криза?

Відомі приклади плагіату в комп’ютерних іграх

Індустрія відеоігор, по суті, почалася з плагіату, який надалі отримав широке розповсюдження на ігрових приставках. Перша гра в історії від Magnavox Odyssey – «Настільний теніс», або ж «Понг», – доволі швидко була скопійована виробниками першої ігрової приставки Atari. Такий крок не залишився непоміченим, і Magnavox Odyssey подала в суд на Atari, надавши в якості доказу креслення своєї гри. Справа закінчилася на користь позивача, і компанія отримала $700 тис. із продажу гри на Atari.

Розробник відомої Super Mario Bros – компанія Nintendo – свого часу звернув увагу, що гра від Time Warp Productions під назвою The Great Giana Sisters майже повністю копіює їхнє дітище за винятком деяких змін у графіці. Були чутки щодо судового позову, але насправді Nintendo прямо звернулася до розробників із погрозою подати до суду через порушення авторських прав. Time Warp Productions через це відкликала виробництво гри та вилучила її копії з магазинів.

Схожа історія сталася і з грою Fighter’s History, яка виявилася практично повністю ідентичною Street Fighter 2 від Capcom, включно з анімаціями персонажів. Остання також звернулася до суду через плагіат, але програла, оскільки в грі використовували «чесні сцени, які виключені з авторських прав». Самі ж розробники Fighter’s History вказали, що їхній продукт був компіляцією тем із культури Японії.

плагіатори

Перші роки XXI століття було відносно спокійними щодо плагіату ігор. Навпаки, індустрія розвивалася, породжуючи нові тайтли та жанри, які нині на слуху в більшості геймерів. Але першим порушником стала гра 2008 року Limbo of the Lost, яка містила рівні, повністю скопійовані з Oblivion і World of Warcraft.

Читайте також: Які новинки показали гравцям на Summer Game Fest

Мобільна платформа – рай для плагіаторів

Значного поширення плагіат набув саме з розвитком мобільного телефону як платформи для ігор. Нині в крамничках можна побачити безліч копій і клонів таких представників ААА-тайтлів, як GTA, Call of Duty, WoW, Legend of Zelda, Uncharted тощо. У чомусь вони можуть відрізнятися, але, погравши 10 хвилин у Modern Combat, гравець швидко зрозуміє, що практично вся гра зроблена на базі Call of Duty: Modern Warfare.

Оригінальні ідеї ігор для смартфонів теж почали копіювати. Наприклад, стратегія Clash of Clans, яка досі користується значним успіхом (54 млн встановлених копій), доволі швидко встигла обзавестися армією клонів, які навіть копіювали іконку гри в Play Market, змінюючи лише кілька деталей.

І не завжди творець оригінальної гри може добитися захисту своїх авторських прав, оскільки недобросовісних розробників багато, а створення мобільної гри займає значно менше часу, ніж для комп’ютера чи консолі. Через це крамниці додатків просто набиті копіями та копіями копій, а адміністрація цифрових крамниць не завжди оперативно реагує на такі проблеми чи й зовсім ігнорує їх.

Те саме можна побачити в жанрі ігор-пазлів, особливо в категорії «3 в ряд»: ігри однакові за своїм геймплеєм і можуть відрізнятися хіба що графічним складником.

пазли

«Справа в тому, що ігрові жанри за природою вже є усталеними, тому ігри позичають механіки, структурні елементи й умовності з більш ранніх розробок. Мати певний відеоігровий жанр – означає мати закономірність плагіату, яка повторюється, спираючись на успіх ранніх продуктів як на основу. Це непогано для гравців: вони можуть вивчати правила “базової” гри кожного разу, як грають у продукт певного жанру. Тому те, що може вважатися плагіатом в інших напрямках, є опорою та життєвою силою для індустрії відеоігор. Очевидно, що це не так погано, але часом викликає дикі звинувачення», – зазначив ігровий дизайнер Кріс Бейтман.

Читайте також: Топ ігор для iPhone

Плагіат чи запозичення?

Продовжуючи думку спікера, можна зазначити, що в основні кожного жанру ігор і справді є своєрідний основоположник, як ось Doom у шутерах від першої особи чи Dune в напрямі стратегій у реальному часі.

Тонка межа полягає у використанні основ цих перших ігор. Так, Doom запровадила певні правила, які використовують у тій же культовій Half-Life. Але вона відрізняється сюжетом, геймплеєм, атмосферою, музикою та безліччю інших аспектів. Аналогічно відзначилися серії Halo, Call of Duty, Battlefield, Arma та безліч інших.

Dark Souls

Очевидно, що є різниця між розумним використанням базових механік у продукті, який в іншому є повністю оригінальним, і простим копіюванням – трішки видозмінити рівні, перемалювати головного героя та ворогів і видавати це за новий продукт.

Прикладом розумного запозичення є відносно новий піджанр ігор souls like. Його основоположник – action RPG Dark Souls (2009 р.), яка і продемонструвала гравцям свіжу концепцію геймплею. Серія Dark Souls настільки сподобалася гравцям завдяки своїй складності, атмосфері та бойовим механікам, що ринок почали поступово заповнювати клонами гри. Деякі з них були відвертим плагіатом, а деякі – самобутніми творіннями, що запам’яталися гравцям. В останніх розробники не займалися копіюванням, а лише використали базову концепцію як кістяк (висока складність, оригінальна атмосфера та сюжет, продумана механіка бою та поєдинки з босами, які іноді днями могли зупиняти гравців на проходженні). Саме таке розумне використання забезпечило успіх серії Bloodborne та іграм Sekiro: Shadows Dies Twice і Ghost of Tsushima.

Читайте також: Ігри, які максимально передають дух епохи Середньовіччя

Читайте також: Розвиток українського кіберспорту після офіційного визнання

26 Лис
вгору