Підпишіться на новини

Антон Кучухідзе: «Поки будуть високі податки та монополія лотерей, західний інвестор не зайде на гральний ринок України»

6 березня 2020, 15:37
Голосів: 2

Увага до виведення з тіні та узаконення гральної індустрії в Україні привертає чималу увагу в різних країнах. Ми поспілкувалися з Антоном Кучухідзе, політологом-міжнародником, з приводу думок і оцінок, що існують у міжнародній спільноті стосовно української легалізації гемблінгу.

Антон Кучухідзе: «Поки будуть високі податки та монополія лотерей, західний інвестор не зайде на гральний ринок України»

Антоне, як вважаєте, досвід яких країн найбільше підходить Україні для створення конкурентоздатного грального ринку? І в чому саме?

Враховуючи те, що пропонує законодавець у законопроєктах № 2285-д і 2713 у частині ліцензування грального бізнесу, ми програємо за інвестиційною привабливістю Польщі, Румунії, навіть Білорусі. Зараз у зазначених проєктах законів передбачена надзвичайно висока вартість ліцензії та надмірне податкове навантаження – понад 50%. Виходить, що в Україні можуть бути найвищі ліцензія та податки в Східній Європі. Така ситуація вбиває ініціативу президента України, яку він озвучив у Давосі, про те, що Україна повинна стати лідером Центральної та Східної Європи. Необхідно визначитися: або висока вартість ліцензії та відсутність спеціального податку, або спеціальний податок та невелика вартість ліцензії. На мою думку, на першому етапі, коли ринок азартних ігор тільки запускають, необхідно залишити високу вартість ліцензії та скасувати спеціальний податок – на GGR (валовий ігровий дохід). І як раз тут нам у нагоді стає загальноєвропейський досвід: Великобританії, Польщі, Румунії, Італії тощо.

Я переконаний, що Україні краще почекати із оподаткуванням GGR, адже наші органи державної влади не мають досвіду та технологій для його адміністрування. Крім того, за наявності шалено дорогої ліцензії і значних податків Україна ризикує залишити гральний бізнес у тіні.

До того ж у переважній більшості розвинутих країн податок на виграш гравця відсутній. Треба віддати належне українським законотворцям: судячи з усього, яким би не вийшов законопроєкт № 2713 (про внесення змін до Податкового кодексу) до другого читання, але вимоги до оподаткування виграшу буде анульовано. Про це свідчать тексти основного й альтернативних законопроєктів, що подані наразі на розгляд до Верховної Ради.

І дуже важливо в цьому процесі не нарікати на те, що були зроблені поступки в частині оподаткування виграшу гравця, і нібито тому оподаткування індустрії має бути жорстким. Такий підхід є маніпуляцією, бо первинним на ринку є власник бізнесу, який не захоче прийти до України за наявності нинішніх драконівських умов, а значить, і гравець не отримає свій законний виграш, і державна скарбниця залишиться без уже запланованих у бюджеті надходжень, власне, як відбувається вже понад 10 років.

Не потрібно скасовувати більш м'який підхід до оподаткування бізнесу, який просто необхідний новому ринку, скасуванням податку на виграш. Це дві різні речі, раджу журналістам стежити за цим у процесі обговорення нового законопроєкту і повертати політиків в область реальності з області маніпуляцій. Нехай займуться зниженням податкового тягаря на бізнес.

Легалізацію гемблінгу в Україні висвітлюють іноземні ЗМІ з різних боків – як позитивних, так і негативних. Можете дати оцінку тому, як наша країна зараз виглядає в очах іноземних інвесторів, які зацікавлені відкрити тут гральні заклади?

Існує два різних види міжнародних ЗМІ, які стежать за процесом легалізації грального бізнесу в Україні.

По-перше, це міжнародні галузеві ЗМІ, які пишуть про гральну індустрію та різні типи грального бізнесу, як Login Casino, наприклад. Легалізація в Україні – це величезна можливість для індустрії, тому оператори ринку в різних країнах хочуть знати, що відбувається із законопроєктом.

По-друге, є міжнародні економічні видання, які розглядають процес легалізації у ширшому сенсі. Їхню аудиторію цікавить питання відкриття грального ринку як частини процесу лібералізації економіки України та проведення структурних реформ. З цієї точки зору наразі міжнародні економічні медіа цікавляться двома процесами – реформою землі та реформою гральної індустрії, оскільки потенційно це відкриває новий європейський ринок, обсяг і територія якого досить значні.

Крім того, обидві зазначені реформи наразі сприймають як лакмусовий папірець: іноземців та інвесторів передусім цікавить, чи виконають президент Зеленський і його команда обіцянку лібералізувати економіку країни. Іноземцям не дуже цікаво занурюватись у деталі процесу – вони судять за двома параметрами: швидкість процесу та адекватність законних рамок виходу на ринок. Поки обидва виглядають не дуже привабливо для інвесторів. Регулювання і ринку землі, і грального бізнесу обговорюють у неефективному порядку з тисячами правок. Крім того, умови ведення бізнесу в обох сферах поки далекі від збалансованої моделі.

Стосовно думок інвесторів про гральний ринок. Він є складовою економіки та загального інвестиційного клімату. Європейська бізнес-асоціація оцінила інвестиційний клімат України менш ніж на трійку з п'яти можливих балів. Головні проблеми, через які західний інвестор не хоче вкладати гроші в економіку України, – високий рівень корупції, відсутність ефективної судової системи із захисту інвесторів та високі податки. Ці три фактори автоматично лягають на гральний бізнес, враховуючи високі податки й те, як силовики влаштували «маски-шоу» навіть проти представників легального покеру й інших видів легальних азартних ігор. Також негативом є той факт, що в Україні лотерея фактично є монополістом грального ринку, а на Заході лотерея – лише різновид грального бізнесу. Це західний інвестор не дуже зрозуміє, адже здебільшого міжнародна практика є іншою.

Існує думка, що іноземні оператори перший рік-два будуть тільки приглядатися до українського грального ринку, оскільки в законопроєкті № 2285-д є чимало незрозумілого їм. Наскільки це правдиво, як ви вважаєте? І чому саме так?

Абсолютно правдиво. Поки існуватимуть високі податки та монополія лотерей, не лише рік-два, а взагалі ніколи західний інвестор не заходитиме на гральний ринок України.

Якщо скасувати GGR, то залишиться хоча б імовірність, що західний інвестор захоче працювати в нашій країні.

У законопроєкті № 2285-д передбачена можливість отримати інвестиційну ліцензію. За такого варіанту входження на ринок умови більш лояльні. Наскільки це цікаво потенційним інвесторам? Скільки з них може піти саме таким шляхом?

У теорії іноземні інвестори дуже зацікавлені в отриманні так званої суперліцензії на ведення бізнесу. Загальна світова практика полягає в тому, що таку ліцензію держава видає з певними перевагами над звичайним способом отримання дозвільного документу і певними гарантіями. Насамперед іноземного інвестора цікавлять гарантії захисту його інвестицій, тому цей процес входження на ринок регулює міжнародне приватне право, де в разі конфлікту держава буде відповідачем перед інвестором у міжнародному суді.

Це зроблено для стимулювання ринку: іноземний інвестор приходить не тільки з валютою у вигляді інвестицій, а й створює компанію, яку будує відповідно до правил і практик західного розвиненого технологічного бізнесу. Тому регулятор повинен бути зацікавлений у залученні на ринок операторів, здатних поставити високу планку всій індустрії, змусити інших гравців, які вийшли з тіні, грати за зрозумілими правилами, привнести фактор конкурентності в процес ринкових відносин – у нашому випадку з гральним бізнесом, в індустрію, де понад 10 років панувало становище засекреченості, корупції та неринкових відносин.

Проте це лише концепція. У реальності все залежить від конкретних умов у кожній країні.

В Україні парламентарії ще не створили навіть базовий зрозумілий і прийнятний пакет умов для ведення бізнесу, не кажучи вже про преференції та гарантії для іноземного інвестора. Високий рівень корупції, високі податки вбивають будь-які такі ініціативи. Як завжди, сподіваємось на краще та віримо, що українські парламентарії зроблять все можливо, щоб закон про азартні ігри був цікавий для держави, інвесторів, бізнеса та повністю захищав гравців.

Читайте також: Як зміна українського уряду вплине на легалізацію грального ринку

Читайте також: Україна та гемблінг – яким буде 2020 рік

27 Жов
вгору