Підпишіться на новини

Денис Грищенко: «Ліцензування B2B в напрямі грального бізнесу призведе до збільшення кількості представництв іноземних компаній в Україні»

16 квітня 2021, 13:41
Голосів: 3

Керівний партнер Solex Group із юридичного погляду розповів про особливості процедури ліцензування на надання послуг у сфері грального бізнесу, вимоги до компанії та вартість ліцензії. Також експерт дав оцінку запровадження такого виду ліцензії на гральному ринку України.

Денис Грищенко: «Ліцензування B2B в напрямі грального бізнесу призведе до збільшення кількості представництв іноземних компаній в Україні»

Денисе, які саме компанії потрапляють під визначення таких, які мають отримати ліцензію B2B для грального бізнесу? Скільки коштуватиме такий дозвіл?

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон), мають отримати відповідну ліцензію суб’єкти господарювання, що надають послуги з постачання та/або надання програмного забезпечення, що безпосередньо використовується у сфері організації та проведення азартних ігор. Традиційно такий тип ліцензії називається В2В (неофіційно), і її мають отримати розробники грального програмного забезпечення для подальшої реалізації продукту. Відповідно, В2С-ліцензія безпосередньо стосується організації азартних ігор.

Така ліцензія видається строком на 5 років та передбачає сплату ліцензійного збору в розмірі 300 мінімальних заробітних плат (1,8 млн грн).

Чи передбачають ліцензійні вимоги якісь особливі умови відповідності для компанії-ліцензіата?

На відміну від організаторів (або операторів) азартних ігор до компаній, що надають послуги з постачання софту, ліцензійні вимоги менш жорсткі. В2В-ліцензію може отримати виключно компанія – резидент України. Згідно з ліцензійними вимогами до ліцензування розробників грального софту, які були прийняті Кабінетом міністрів 31 березня цього року, заявник на отримання В2В-ліцензії та його посадові особи не можуть належати до санкційних списків, бути резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, мати судимості та повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Якщо порівняти з ліцензійними вимогами до В2С-ліцензій, для заявників на В2В-ліцензію відсутні вимоги до КВЕДів або мінімального розміру статутного капіталу. І, відповідно, ліцензійний збір суттєво нижчий від збору, що має сплатити майбутній оператор.

Наскільки поширена у світі практика ліцензування компаній, які надають послуги у сфері грального бізнесу?

Ліцензування діяльності провайдерів грального софту є обов’язковою вимогою для будь-якої країни, де так чи інакше розвинена гральна індустрія. Наприклад, подібні ліцензії широко розповсюджені в таких країнах, як Мальта, Кюрасао, Румунія або острів Мен. Вимоги до ліцензування саме провайдерів насамперед зумовлені тим, що гральний бізнес характеризується тим, що має високий рівень ризику, тому навіть розробка грального софту має відбуватись під державним наглядом.

Як саме регулюватимуться відносини між оператором та компанією, яка надає йому послуги?

Передусім варто зазначити, що ліцензування вимагає саме діяльність із постачання програмного забезпечення в сфері азартних ігор. З юридичного погляду маємо класичну ситуацію з розробки та подальшої реалізації програмного коду. Відповідно, перехід права власності або інших майнових прав відбувається в рамках ліцензійних угод, що укладаються між розробником софту та самим оператором з приводу конкретного коду.

Які документи потрібно подавати в КРАІЛ на отримання такої ліцензії? Чи вбачаєте ви якісь потенційні складнощі в ліцензійному процесі?

Для отримання В2В-ліцензії заявник має подати до КРАІЛ пакет документів, що містить заяву про отримання ліцензії, засвідчені копії установчих документів, документ, що підтверджує повноваження представника заявника, ідентифікаційні документи керівника, бухгалтера та засновників, детальну інформацію про структуру власності заявника з розкриттям кінцевих бенефіціарів. Комісія ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі ліцензій у 15-денний строк із дня прийняття заяви на отримання ліцензії.

Як вже зазначалось, вимоги до отримання В2В-ліцензії менш жорсткі проти В2С-ліцензії, що вбачається навіть у переліку документів для отримання ліцензії. Однак це не означає, що ліцензування не має жодних підводних каменів. У питаннях здобуття ліцензій дуже важливо коректно підготувати пакет необхідних документів. Правильна підготовка документів безпосередньо впливає на весь процес.

На вашу думку, який вплив спричинить така ліцензія на профільний ІТ-сектор?

Загалом, ІТ-індустрія в Україні – це сектор економіки, який розвивається найбільш динамічно. Серед вітчизняних ІТ-компаній доволі велика кількість тих, що прямо або опосередковано займаються розробкою програмного забезпечення для азартних ігор. Однак до ухвалення Закону та ліцензійних вимог до нього всі ці компанії переважно орієнтувались на західний ринок, тому що не мали змоги легально працювати в Україні. Тепер ситуація змінилась – і такі компанії отримали змогу працювати на внутрішньому ринку. А з огляду на загальну легалізацію азартних ігор та кількість вже виданих ліцензій попит на послуги В2В-провайдерів, безперечно, буде.

Чи спонукає ця ліцензія до відкриття в Україні нових представництв зарубіжних компаній?

Звичайно. У світі велика кількість компаній з відомими іменами, що займаються розробкою профільного програмного забезпечення для операторів азартних ігор. Завдяки ухваленому Закону такі іноземні провайдери отримали змогу зайти на український ринок, який дуже активно розвивається. Затверджені ліцензійні вимоги для В2В-сектору передбачають можливість виходу на український ринок іноземних компаній. Тому відкриття представництв іноземних компаній в Україні – це питання часу.

Читайте також: Олександр Лисий про сертифікацію грального обладнання

Читайте також: CEO Leogaming розкрила особливості роботи платіжних систем з гральним бізнесом

8 Травень
вгору