Підпишіться на новини

Фазіль Аскеров: «Податкові відрахування з одеського курорту із гральною зоною можуть досягати $200 млн на рік»

19 травня 2020, 17:18
Голосів: 2

В Україні вже на початку червня депутати можуть легалізувати гральний бізнес. У законопроєкті, який планують винести на голосування в другому читанні, ідеться про особливі умови для інвесторів. Нещодавно Фазіль Аскеров, голова правління туристичної асоціації Одеської області, розповів про підготовку проєкту нового курорту на Одещині, де буде облаштована гральна зона. Ми поговорили з ним про це детальніше.

Фазіль Аскеров: «Податкові відрахування з одеського курорту із гральною зоною можуть досягати $200 млн на рік»

Фазіль, розкажіть, на якій стадії зараз знаходиться проєкт нової курортної зони «Дунайя»?

В останні вісім місяців ми з різними міністерствами працювали над необхідними розрахунками та деталями концепції. Наразі готовий концепт курорту. Ми оформляємо детальний план території та визначаємо кордони ділянки, на якій плануємо його будувати.

Ви говорите, що уже за два роки перші готелі почнуть приймати туристів. До будівництва хочете залучити іноземні компанії на різних етапах. Наскільки такі терміни реальні?

Цілком реальні. Сьогодні світ настільки змінився, що ніхто не хоче будувати готелі 10-15 років. В Одеській області ми зможемо проводити будівельні роботи 12 місяців на рік і 24 години на добу, оскільки дозволяє клімат і поряд із місцем розташування майбутнього курорту немає житлових будинків. Тому швидкість будівництва залежить тільки від фінансових можливостей інвесторів.

Зараз ми чекаємо останніх бюрократичних дозволів, щоб почати дослідження території, адже попереднє датоване 70-ми роками минулого століття. За цей час тут багато чого змінилося. І нове дослідження допоможе вдосконалити наш проєкт. До речі, на етапі розробки концепції та плану території ми поки не залучили жодної бюджетної гривні.

 Фазіль Аскеров: «Податкові відрахування з одеського курорту із гральною зоною можуть досягати $200 млн на рік»

Ви говорили про інвестиції в розмірі $2,5 млрд. Зважаючи на нинішню економічну ситуацію в світі, чи реально залучити ці кошти?

Я відповім трьома прикладами, щоб пояснити, наскільки це реально.

У Шрі-Ланці після 30 років громадянської війни та цунамі, яке знесло всі готелі на узбережжі, навіть за існування загрози чергового цунамі змогли залучити $4 млрд інвестицій і побудувати заново курортний регіон.

Другий приклад – В’єтнам, де зараз реалізують чотири туристичних проєкти вартістю $4 млрд кожен.

І третій приклад – Грузія, яка в стані війни з Росією залучила в Батумі найбільш відомі готельні бренди в світі.

В Україні, яка до 2014 року не знаходилася в стані війни, в Одесі так і не відкрився жоден готель світової мережі. Це говорить тільки про політичну волю й економічні умови, що є для залучення інвестицій. Гроші ж у світі у зв’язку із пандемією нікуди не поділися. Залишилися в людей у банках. І після світової кризи вони все одно шукатимуть найбільш привабливі місця для інвестування.

Грузинський досвід плануєте застосовувати?

Я вже двічі зустрічався з Леваном Варшаломідзе, колишнім прем'єр-міністром Аджарії під час Грузинського дива (обіймав цю посаду в 2004-2012 роках – прим. ред.). Він із захватом поставився до цього проєкту. Для мене дуже важлива його думка. І чоловік, який побудував Батумі, сказав, що у нас в Одеській області набагато кращі умови, ніж були в Грузії, тому точно все вийде.

Ми – велика європейська країна. В Україні 40 млн населення. Поряд країни, де немає свого моря, зокрема Польща, Словаччина, Чехія. Усі ісламські країни, де заборонений гральний бізнес, – Туреччина, Азербайджан, Іран – наша цільова аудиторія. Наприклад, літак зі Стамбула до Ізмаїла летить трохи більше години. А населення Бессарабії, яке дуже добре говорить турецькою, буде із задоволенням працювати в готелях. І таким чином ми створимо привабливий сервіс, оскільки в персоналу та гостей із Туреччини не буде мовного бар’єру.

Наскільки одеський курорт зможе конкурувати з Грузією за рівнем заробітної платні? Адже там у казино працює багато наших громадян, які не проти повернутися працювати в Україну.

Під час однієї з конференцій я говорив із президентом Асоціації казино Тбілісі. І за його словами, грузинські гральні заклади готуються до того, що як тільки в Україні легалізують гральний бізнес, у них виникнуть проблеми – і не в клієнтах, а в персоналі. 30-40% топменеджменту та менеджерів середньої ланки в Грузії – саме українці. Вони повернуться додому, і грузинським казино ніким буде їх замінити.

Я думаю, люди повернуться працювати додому, де їхні близькі та родини. І навіть якщо заробітна платня буде дещо меншою (хоча я в цьому сумніваюся, оскільки в казино в світі зарплатні приблизно однакові), українці все одно оберуть роботу в своїй країні.

За вашими оцінками, скільки податків приноситиме такий курорт Україні?

За 10 років ми досягнемо рівня, коли курорт буде платити в міський бюджет близько $100 млн і ще $100 млн – в державний. Отже, загалом податкові відрахування можуть досягати $200 млн на рік.

Водночас держава інвестуватиме в цей проєкт невеликі кошти за світовими мірками. Облаштовувати всю інфраструктуру ми плануємо за залучені приватні інвестиції, без участі держави. Тому вкладені кошти державі повернуться у вигляді податків за три-чотири роки.

Наведу простий приклад. Щоб побудувати готель на 500 номерів, потрібно приблизно $100 млн інвестицій, відповідно, мінімум 20% з них у тому чи іншому вигляді опиняться в державній скарбниці через оподаткування – зарплатню будівельникам, оплату електроенергії, придбання будівельних матеріалів, меблів тощо.

Отже, готель, який інвестував $100 млн, ще не встиг відкритися, але вже заплатив $20 млн до бюджету України. А коли почне працювати, платитиме ще більше.

Які терміни окупності всього проєкту курорту?

За попередніми оцінками, 8-10 років можна вважати дуже привабливими в таких проєктах. На це ми й орієнтуємося.

Не лякає інвесторів, що це буде земля в оренді, а не у власності?

Ні, тому що в концепції ми врахували не тільки досвід Шрі-Ланки, Казахстану, В’єтнаму, Грузії, але й думку потенційних інвесторів. Земельна ділянка буде в оренді певний час – на період будівництва та певного періоду господарської діяльності. Коли інвестор виконає свою інвестиційну угоду, ми будемо слідувати міжнародному досвіду та передавати ділянку у власність.

Однак щоб не допустити спекуляції та довгобудів, усі умови та процедури будуть прописані в окремому законі. Про це детально ми розповімо під час презентації проєкту, яка запланована орієнтовно на кінець травня, після скасування карантину в країні. Не хочу заздалегідь розкривати всі нюанси.

Такий законопроєкт ви вже почали розробляти?

 Фазіль Аскеров: «Податкові відрахування з одеського курорту із гральною зоною можуть досягати $200 млн на рік»

У дорожній карті проєкту курорту «Дунайя» ідеться про окрему економічну зону як додаткову гарантію держави перед інвесторами. Тому потрібен ще один закон, за текстом він буде узгоджений із законопроєктом № 2285-д. Ми вже прописали більшість його пунктів і навіть знайшли прихильників у Верховній Раді, однак готувати повний текст почнемо, коли буде остаточно визначено територію.

Довідка

Проєкт міста-курорту «Дунайя» в Одеській області передбачає освоєння під будівництво коси між озером Сасик і Чорним морем. Загалом ідеться про територію понад 500 га, де розташується більше 80 готелів із гральною зоною. Орієнтовна кількість туристів, яку буде приймати курорт, – 1 млн у 2025-му і 6 млн уже в 2030 році.

Цей проєкт є президентською ініціативою, мета якої – дати новий імпульс розвитку туризму в Україні та запустити економіку української Бессарабії за допомогою залучення інвестицій.

Крім того, цей курорт стане першим в Україні з екологічною філософією.

Читайте також: Олексій Євченко про легалізацію грального ринку в Україні

Читайте також: VR-казино: світовий тренд гемблінгу

6 Чер
вгору