desktop banner work tablet banner work mobile banner work

Ігор Макієвський: «Для створення гральних зон в Україні уряд має взяти на себе розвиток інфраструктури»

30 Листопада 2020, 11:58

Ігор Макієвський: «Для створення гральних зон в Україні уряд має взяти на себе розвиток інфраструктури»

Старт грального ринку в Україні нині залежить від нормативних актів регуляторного органу, але деякі моменти досі викликають питання. Ми поспілкувалися з головою Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців галузі відпочинку та розваг Ігорем Макієвським, який поділився власним баченням старту ринку, думками щодо збільшення кількості робочих місць й очікуваннями від діяльності державного регулятора. Також експерт окреслив умови, за яких буде реальним створення гральних зон в Україні.

Наразі ринок знаходиться в підвішеному стані. Які кроки необхідно зробити для запуску грального бізнесу в Україні?

Потенційні оператори й інвестори чекають від влади низки дій, які дозволять оцінити перспективу розвитку чи інвестування в той чи інший вид грального бізнесу. Я кажу про те, що зараз ще не ухвалені ліцензійні умови, що вже доступні для ознайомлення. І в якому вигляді їх ухвалять, поки невідомо. Комісія ще не сформована до кінця, але в неї вже є кворум, і найближчим часом має відбутися засідання регулятора. Наразі ж орган ще не ухвалив усі регламенти, які необхідно, але вже починає це робити. Вже опубліковані проєкти рішень із технічних питань, сертифікації грального обладнання тощо. Але найголовніше, що всі чекають ухвалення змін до податкового кодексу, які прописані в законопроєкті № 2713-д. У ньому є два головні моменти – встановлення податкових ставок для всіх видів грального бізнесу, що є найважливішим для цієї галузі. Принципово важливо, щоб закон чітко визначав базу оподаткування для грального бізнесу, оскільки специфіка цієї сфери передбачає виплату виграшів, що зменшує оборот. Якщо не ухвалити податкові зміни та залишити все як є, то податками обкладається дохід без врахування виплати виграшів. І якщо буде застосована така модель, то вести бізнес стане нереально.

І тоді, коли держава визначить ці податкові ставки, потенційні інвестори й оператори зможуть скласти для себе остаточну економічну картину та зрозуміти, вигідно їм приходити в Україну чи ні. Бо все зводиться саме до цього питання.

Яку кількість робочих місць може дати країні гральний бізнес?

Знову ж таки, все пов’язано між собою. Вигідність відкриття в Україні гральних закладів і визначатиме кількість робочих місць. Але вигода тут під великим сумнівом.

Ми й так оцінюємо цей закон як важкий для реалізації, і ті проєкти нормативно-правових актів ліцензійних умов, які опублікувала Комісія, теж не додають оптимізму. До всіх складнощів закону додається велика кількість підзаконних актів. Фінансовий поріг входу на ринок доволі високий, ризики, відповідно, теж дуже значні.

Чи варто очікувати проблему нестачі кадрів серед майбутніх учасників українського ринку?

Думаю, так, і ця проблема не тільки в нестачі кадрів. Кадри можна підготувати самостійно, і, як я розумію, цей процес уже триває, але є питання щодо кваліфікації цих кадрів.

Людина може бути кваліфікованим спеціалістом, але мати проблеми з офіційним працевлаштуванням, оскільки в неї немає підтвердженої кваліфікації, немає документа, який засвідчить вміння та який визнає держава.

Проблема серйозна, тому що, як виявилося, у нас офіційно немає більшості професій, пов’язаних із гральним бізнесом, немає професійних стандартів і сертифікованих центрів підготовки кадрів для галузі. Це питання ми вже порушували разом із Федерацією роботодавців і будемо робити певні кроки, щоб з’явилися нові професії в класифікаторі та були прописані вимоги до цих професій. Тоді можна вже говорити про навчання, підготовку та кваліфікацію кадрів. У будь-якому разі професії треба легалізувати, бо не може такого бути, що бізнес є, він навчає своїх працівників, а офіційно професій таких немає разом із вимогами, кваліфікаціями та стандартами навчання.

А як щодо рівня зарплатні працівників цієї сфери?

У цьому питанні, звісно, можна орієнтуватися на країни ЄС, але варто розуміти – українські зарплати нижчі за європейські, тому фонд оплати праці формуватиме сам ринок, і це залежатиме від кожного оператора. Напевно, використають комбіновану форму оплати – фіксована ставка + певна бонусна частина, яка залежить від результатів праці. Зрозуміло, що ці зарплати будуть прийнятними для українського ринку, але про точні суми зможемо говорити вже після формування грального ринку.

У поточному складі державного регулятора немає членів із досвідом роботи в гральному бізнесі. На вашу думку, чи не завадить це органу якісно виконувати свої функції?

На мій погляд, це, звісно, мінус до професіоналізму членів комісії, бо все ж таки хотілося б, щоб у складі регулятора були люди, які б так чи інакше були занурені в цю тематику або мали уявлення про цей бізнес та умови його роботи.

Існує думка, що в нас був закритий ринок, тому в країні немає фахівців із цього напряму, але це не так. Легальний ринок зачинили 2009 року, проте потім став розвиватися лотерейний бізнес в усіх його проявах. І ті люди, які працювали у сфері до закриття, теж нікуди не ділися, тому в нас достатньо спеціалістів, зокрема й в юридичних аспектах. Тому хотілося б, щоб відмінною рисою Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей була компетенція, а ухвалені рішення – професійно виваженими та здатними полегшити запуск ринку, а не ускладнити його.

У нас є певна надія на те, що буде створена консультаційно-експертна рада при комісії, оскільки це передбачено законом і компетенцію з нього надано самому регулятору. У законі не прописано, скільки членів буде в цій консультаційній раді, відповідно, ідеться про залучення представників громадських організацій чи іншого роду профільних спеціалістів для роботи в цій раді, щоб підвищити якість і рівень рішень, ухвалених комісією.

Голова Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей назвав 15 грудня датою запуску грального ринку. Наскільки реалістичним є такий термін?

Це залежить від того, що мається на увазі під запуском ринку. Так, я чув таку дату, тому можна теоретично припустити, що комісія буде прагнути ухвалити рішення про видачу ліцензії. І якщо цей етап можна вважати запуском ринку, то регулятор робитиме все можливе, щоб почати видачу ліцензій чи ухвалювати рішення про їхню видачу починаючи з 15 грудня. Відповідно, до цього часу мають бути юридично ухвалені ліцензійні умови, поправки до Податкового кодексу й інші нормативні акти. Це дозволить комісії повноцінно приймати документи й рішення про видачу ліцензій.

Теоретично ухвалити всі необхідні рішення до кінця року й почати видавати перші ліцензії можливо, але наскільки це буде реалізовано практично – слідкуватимемо за розвитком подій.

Якою є ваша оцінка впливу пандемії на гральний бізнес в Україні?

Пандемія в її поточному вигляді та обмеження, до яких удаються для боротьби з нею, безпосередньо спричинять негативний вплив на запуск ринку. Це однозначно ускладнить старт, і додаткові роз’яснення тут зайві.

Запуск ринку й так супроводжується труднощами, додамо до цього фінансові ризики, високий поріг входу, особливо для наземного формату бізнесу. А тут ще й карантинні обмеження. Треба слідкувати за ситуацією, навіть ці ж локдауни вихідного дня можуть погіршити діяльність. Нагадаю, ліцензійна плата в нас висока, і за законом оператор її сплачує на рік уперед. Виходить, що підприємство сплатить усі податки наперед, сподіваючись, що ринок працюватиме у відкритому й легальному режимі та в зрозумілому форматі. А якщо цей режим буде інакшим і гральні заклади зачинятимуться хоча б на вихідні дні, то це вже створює додаткові фінансові ризики й втрати, які накладаються на собівартість. Це також негативно вплине на й без того «холодний» ринок, який тільки формується.

Будемо сподіватися, що в більшості операторів вистачить професійних навичок, щоб мінімізувати ці загрози й зменшити збитки.

Чи зменшиться кількість нелегальних гральних закладів після початку роботи легального ринку?

Ми завжди казали, що ніхто не хоче працювати в тіні й нести ризики, пов’язані з цим. Відповідно, всі хочуть отримати прозорі та доступні умови ведення бізнесу й спокійно розвивати свою справу, а не займатися чимось іншим. Ми сподіваємося, що нелегальних закладів стане менше.

Найбільш дієвий спосіб боротьби з тіньовим ринком – економічний. Тобто потрібно зробити так щоб економічно було невигідно працювати нелегально. А для цього, на наш погляд, потрібно дати змогу половині наявного ринку вийти з цієї тіні й працювати по-білому. Але умови, які прописані в ліцензійних вимогах і законі, занадто високі. І якщо в Києві, який є найбільшим містом за фінансовими потоками й доходами, цей ринок відкриється та буде розвиватися, то стосовно інших регіонів я не маю впевненості щодо відкриття великої кількості гральних закладів.

Також особливу увагу треба приділити неможливості здвоєння різних видів грального бізнесу через невизначеність термінів, як це було з лотереями. Треба чітко розмежувати кожен із них, і це вже завдання Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей. І, звісно, потрібно буде дивитися, як працюватимуть вертикалі грального бізнесу в нових умовах і чи допустить комісія та правоохоронні органи діяльність певних сурогатних форматів, як це нещодавно було з лотереями. Від цього залежить конфігурація майбутнього ринку.

Процес ухвалення закону відзначався спротивом опозиції, а дослідження продемонстрували, що українці проти легалізації. Чому, на вашу думку, гральний бізнес має таку репутацію в країні?

Легальний ринок зачинили 2009 року, але ті цілі й завдання, якими влада мотивувала необхідність закриття, досягнуті не були. Це можна сказати, спираючись на десятирічний досвід, оскільки ринок не зник, а пішов у тінь.

Стосовно негативного ставлення жителів України, то ми вважаємо, що в цьому питанні багато пересмикувань. Так, склалася ситуація, коли де-юре ринок зачинений, а де-факто бізнес процвітав, ніхто його не контролював і будь-хто мав необмежений доступ до гральних закладів. І це не можна було назвати прийнятним, але проблему потрібно було вирішити. І те, що громадською думкою маніпулювали, певною мірою було некоректним.

Тепер же цю проблему вирішили шляхом легалізації, хоча б у нинішньому вигляді. Принаймні буде зрозуміло, від чого відштовхуватися й де є легальний ринок, а де – нелегальний. А очорнення репутації цього бізнесу вигідно тільки тому, кому вигідний чорний ринок.

Які шанси на появу в Україні гральних зон?

Під час свого виступу, який і дав старт легалізації, президент говорив саме в розрізі використання курортного потенціалу України, особливо Причорномор’я, у колаборації туризму та гральних зон. У законі передбачено можливість відкриття не більше п’яти таких зон. Але питання в тому, що ми маємо задекларовані норми, проте не маємо змісту. Тобто не зрозуміло, за яких умов уряд бачить функціонування таких зон. Найімовірніше, інвестори очікують пільг для інвестування чи розвитку інфраструктури. Держава має зайняти більш активну позицію, бо всі розуміють, що просто відкрити казино чи готель десь у полі або на узбережжі не є тим рішенням, якого очікують від гральних зон. Тут можна подивитися на досвід Росії, де відкривали казино практично в полях між Ростовом і Краснодаром. Нічого гарного з цієї ідеї не вийшло.

Треба вкладатися в інфраструктуру, розвивати дороги, транспорт, аеропорти. І це завдання лежить саме на державі, яка повинна проявити активність і бути готовою до руху назустріч бізнесу. Йому потрібно запропонувати якийсь набір опцій, пов’язаних із відкриттям чи інвестуванням гральної зони. Держава має створити умови, щоб інвестору було вигідно вкладатися в інфраструктуру, нові готелі, казино при них. Ми очікуємо, що вони мають бути вигідними, щоб потенційному інвестору було цікавіше вкладати гроші не в Батумі, а, наприклад, в Одеську чи Херсонську область. Щоправда, є проблема – у тій же Херсонській області відсутня вільна земля в розмірах, які б підходили для гральної зони. Вона там уся в приватних руках, що створює певні складнощі.

Якщо згадати історію, скажімо, Батумі, то там держава готувала й продавала земельні лоти для будівництва готелів за символічну суму. Окрім того, наскільки я пам’ятаю, якщо готель мав понад 80 номерів, йому видавали безкоштовну ліцензію на казино. Також хочу відзначити ще один аспект грузинського досвіду з державної участі в створенні гральних зон. Окрім власне земельних ділянок, які пропонували бізнесу, кожна з цих ділянок мала підведені комунікації – електро-, водопостачання, каналізацію тощо. Це все робилося за державний кошт, а інвестор отримував ділянку з готовими комунікаціями без необхідності навантажувати себе відповідними будівельними проєктами.

У нас же інвестор зіштовхнеться з проблематикою отримання всіх цих погоджень проєктів, на подальше виконання яких піде не один рік. Тому ми очікуємо, що держава включиться в ці інфраструктурні питання й діятиме за тією ж схемою, як це було, наприклад, у Батумі.

Читайте також: Представник оператора країн Прибалтики поділився планами щодо входу до України

Читайте також: Чому Україна може стати лідером грального ринку СНД

Коментарі:
Зараз читають
Прогнози на спорт
вгору