Підпишіться на новини

Ігор Романюк: «Дуалізм думки „що таке добре, а що таке погано“ про гральний бізнес червоною ниткою проходить через усі законодавчі моделі в Україні»

14 серпня 2019, 11:36
Голосів: 1

Недопрацьований профільний закон чиновники називають одним з головних «каменів спотикання» для легалізації в Україні індустрії азартних ігор. Останнім часом ситуація дещо прояснилася: президент Володимир Зеленський зробив кілька офіційних заяв щодо необхідності вивести з тіні гральні заклади і запропонував турецьким інвесторам співпрацю в цьому напрямку. Наскільки реальними є перспективи в найкоротші терміни впорядкувати українське законодавство, а також про те, що відбувається в країні зі спортивним покером, журналістка Login Casino говорила з Ігорем Романюком – експертом ринку азартних ігор, головою Комітету стратегічного та регіонального розвитку Всеукраїнської федерації спортивного покеру (ВУФСП/USPF), видавця журналу «Азарт» (виходив до 2009 р.).

Ігор Романюк: «Дуалізм думки „що таке добре, а що таке погано“ про гральний бізнес червоною ниткою проходить через усі законодавчі моделі в Україні»

Ігор Валерійович, давайте почнемо з легалізації грального ринку в Україні. Які ваші прогнози, бачення?

Моє бачення незмінне останні 11 років. Хочу відразу розділити поняття «узаконити» та «легалізувати». Узаконити – це прописати правила «гри», а легалізувати можна вже існуюче явище, що живе за власними внутрішніми канонами та правилами – поза законом держави.

Визнати цей вид підприємницької діяльності законним і репутаційно позитивним, навіть престижним, як це було раніше, тобто легалізувати можливо за допомогою простої відміни «істеричного», на перший погляд хаотичного, рішення уряду Ю. В. Тимошенко про тимчасову заборону грального бізнесу в Україні з подальшим посилюванням новими редакціями Закону України № 1334-VI від 15.05.2009 р. Верх цинізму в тексті зазначеного документа – декларування того, що він спрямований на дотримання конституційних прав і свобод народу України. Крім того, в ст. 4 п. 4 цього закону поставлені чіткі терміни (а саме три місяці) для Кабінету міністрів, щоб «розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про діяльність з організації та проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах». Минуло 11 років. 200 000 українців втратили роботу, бізнес пішов у тінь, корумпувався та криміналізувався. Вочевидь: цей «закон» - не що інше, як політична й економічна диверсія проти конституційних прав і свобод народу України та підлягає максимально швидкому скасуванню. Кожен, хто будує теорії та міркує на тему «А чи варто дозволяти?», – або в «схемі», або в «частці», або «не в темі», або просто ворог для України.

Скажіть, що станеться, якщо прямо зараз зняти заборону на азартні ігри в Україні?

Скасування заборони дозволить перейти до відродження ринку на основі законодавства, що діяло до 15.05.2009 р. По-перше, це відразу вдарить по «перевертням в погонах» і по кишенях «смотрящих». По-друге, почнеться реальне наповнення бюджету країни. І, по-третє, виникне перехідний період для якнайшвидшого написання та ухвалення більш конструктивного законодавства для вже діючого ринку, що приверне нових внутрішніх і зовнішніх інвесторів, наразі дуже необхідних українській економіці.

Законодавство та групи лобістів в Україні – езоповський варіант: Лебідь, Рак і Щука. Більше того, всередині груп є традиційна для нашого менталітету схема – «Загін зі зрадниками». Якщо уявити собі модель в геометричному вигляді, то це простір з семи-восьми паралельними, різноспрямованими векторами, причому різного кольору. Депутати та міністри – два різних вектора, їх ніщо не пов'язує з лобістами, колишніми та діючими операторами й експертами. Чому? Відповідь на поверхні. Журнал «Азарт», який ми випускали в Україні, неодноразово запрошував на інтерв'ю Потапа (Олексія Потапенка), але шоумен категорично відмовлявся говорити на тему азартних ігор, при цьому отримував солідні гонорари за виступи в казино та залах ігрових автоматів України.

Дуалізм думки «що таке добре, а що таке погано» про гральний бізнес червоною ниткою проходить через всі законодавчі моделі в Україні, а вузька спеціалізація конкретних законотворців та їх замовників не дозволяє знайти консенсус між «казино і букмекерством», «лотоматами та слот-машинами» (що, в принципі, одне й те саме), «інтелектуальними спортивними й азартними іграми» (як у випадку із шахами, покером, гольфом, більярдом, боулінгом тощо).

Ситуація виглядає не дуже оптимістичною. Чи є з неї вихід?

На мій погляд, вихід є. Рамковий закон про державного регулятора та створення комісії з азартних ігор. Цю ідею «підслухали» і втілили в проекті закону 2015 року, але не змогли зрозуміти та прийняти, спробували додати в документ занадто багато всього. Наразі світло в кінці тунелю вже з'явилося. Кілька найбільш впливових груп лобістів оголосили про створення на базі авторитетного українського бізнес-медіа, за підтримки федерацій і асоціацій, майданчика для вироблення загального розуміння цього рамкового закону, що стане основою пакету законодавчих рішень для різних напрямків грального бізнесу – як уже традиційних, так і нових, наприклад кіберспорт, інтернет-гемблінг тощо.

Поясню: не може бути єдиного закону, який одночасно ефективно регулює різні сфери й течії грального (азартного) бізнесу та при цьому дає можливості для розширення (додавання нових видів) або звуження (закриття соціально небезпечних, нерентабельних, криміногенних напрямків, без впливу на успішні та бюджетоутворюючі). Уявіть коробку для кубиків або конструктор лего, де кубики й елементи конструкції не заважають одне одному та в момент взаємодії створюють щось нове, при цьому просто взаємозамінні, і, якщо прибрати один або два фрагмента, в цілому картина не зміниться. Суспільство розвивається стрімко, і недоліки законотворців можуть конкретно зіпсувати життя та долю багатьом громадянам України, перетворивши їх в злочинців, породжувати хвилі насильства – «народного гніву», «кришування» для отримання неправомірного доходу від нелегального оперування.

Наразі низка депутатів пропонують свої рішення. Наприклад, дніпропетровські політики просять дати владу місцевим органам самоврядування виступати регуляторами. Що ви думаєте з цього приводу: чи буде від цього користь або занадто багато ризиків тіньового бізнесу/корупції?

Частково на це питання я вже відповів вище. Окремо хотілося б сказати про так звану реформу самоврядування. Реально, це не самоврядування, а самоуправство з боку групи осіб з використанням службового становища. Стаття 356 Кримінального кодексу України, щоб коротко. Моє ставлення до таких ініціатив, як децентралізація, управління на місцях, – радикально негативне, оскільки подібні моменти породжують безкарність, невиправдану вибірковість і, в результаті, призводять до відкатів і кумівства. Ми це спостерігали на рівні перших осіб країни, а що говорити про так звані громади?

Наскільки активно ВУФСП сприяє легалізації грального бізнесу в Україні?

Федерація спортивного покеру України є однією з багатьох громадських організацій, які активно сприяли (за що їм особлива подяка) визнанню в Україні неолімпійського виду спорту – спортивного покеру. На сьогодні ВУФСП/USPF отримала статус національної (наказ міністра Міністерства у справах молоді і спорту). Інтерв'ю з її президентом Сергієм Володимировичем Єфименко про стратегію та розвиток цього інтелектуального виду спорту було опубліковано в квітні на сайті Login Casino. Я як функціонер ВУФСП з його думкою повністю солідарний. Наразі моє головне завдання курирувати проект випуску офіційного глянцевого журналу ВУФСП з робочою назвою «Гранд Анте». Фактично він буде багатошаровим інноваційним медійним порталом про покер, посиленим новими технологіями інтеграції у веб-простір (без гаджета читач себе відчуватиме незатишно). Таким чином, ми хочемо забезпечити максимальне таргетування читача в покерне співтовариство, а ще стати генераторами серії безкоштовних і благодійних турнірів зі спортивного покеру між читачами і рекламодавцями.

Як спортивний покер зможе співіснувати з неспортивним? Чи реально це?

Так само, як, наприклад, футбол. Давайте порівняємо його зі спортивним покером. У кожному з цих видів спорту любителі переростають у професіоналів. І якщо спорт – масове явище, то чемпіонство (участь у комерційних турнірах із великими бай-інами) стає привілеєю вузького кола людей. Можу сказати одне: у футболі така ймовірність буде однією з сотень тисяч (1:100 000), а в спортивному покері успіху досягає кожен третій (1:3).

Знову ж – «подвійна бухгалтерія». Чому хлопчик-футболіст повинен прагнути стати професіоналом, щоб укладати мільйонні контракти (і, між іншим, ні копійки у вигляді податків не платити «улюбленій» батьківщині)? І це нормально. А дівчинка-покеристка, котра стала чемпіонкою світу зі спортивного покеру, без підтримки держави (скоріше, всупереч) не має права взяти участь в серйозному покерному заході?

Чи буде асоціація робити якісь дії, щоб до нас зайшли великі міжнародні турніри з покеру, такі як WSOP? Можливо, ви вже зараз лобіюєте грунт?

Не лобіюємо, а зондуємо (посміхається). Звичайно, зайдуть, ми якраз ведемо переговори з цього приводу. Крім того, у вересні вперше в Україні відбудеться європейський етап з командного спортивного покеру (матч-покер). 16 європейських країн виставляють свої команди. Телетрансляції, стрім і публікації в ЗМІ – за цим заходом буде спостерігати весь світ протягом шести місяців. Проведення такої грандіозної події в Україні стало можливим завдяки перемозі нашої збірної в березні поточного року на чемпіонаті світу з матч-покеру – 2019 у Дубліні. Зараз українці – найкращі покеристи серед усіх країн, володарі Кубка Націй – 2019, а українка Ольга Ермольчева є чемпіонкою в особистому заліку.

Так що ж все-таки потрібно для того, щоб Світова серія покеру (та інші) зайшла на український гемблінг-ринок?

У Михайла Жванецького є така фраза: «Коли мене запитують: „Чим вам допомогти? “, відповідаю: „А краще не заважайте!“». Але якщо серйозно, то всі організатори спортивних заходів зацікавлені в підтримці держави, спонсорів і в безпеці в широкому сенсі. Якщо чиновники та контролюючі органи не будуть лізти «брудними руками та світлими ідеями», розвиток цього виду спорту не зупинити.

Чи стануть перешкодою онлайн-казино спортивному покеру?

Звичайно, ні. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Швидше, питання актуальне для покер-румів. Але офлайн- і онлайн-структури в покері – союзники, адже в житті покериста-спортсмена завжди присутні обидві складові, що гармонійно поєднуються і переплітаються.

Як зміниться ваша організація після легалізації гемблинга в країні?

А які проблеми в такому разі виникнуть у Федерації футболу України або, скажімо, карате? У гіршу сторону змін точно не відбудеться. У планах – створити студентську лігу з принципово спортивним підходом до цього явища, як в секціях з шахів, наприклад. З нинішнього року в українських спортивних вузах уперше набирають групи з навчання тренерів із кіберспорту. Ось це вже інновація. А спортивний покер, безумовно, має азартну складову (як і будь-який вид спорту), але з легалізацією гемблинга, швидше за все, відбудеться відтік уболівальників у футболу ... (посміхається).

І, нарешті, про наболіле: чи можливо, на ваш погляд, викоренити тіньовий гральний ринок?

Увесь цей час ми з вами говорили про легалізацію. На сьогодні це і є виведення ринку з тіні. Найголовніше – щоб не було, як в анекдоті: «З'їв крокодил мавпу. Без санкції звіриної спільноти. Зібрав лев суд. Мавпи кричать: „Відрубати йому голову!“. На що лев як хижак каже: „Покарати треба, але не так жорстоко“. Ну, з голоду крокодил психанув: „Давайте йому відрубаємо хвіст?“. На що мавпи відразу погодилися: „Ага, до голови!“».

Якщо закони й умови виходу в легальну площину не будуть напівзаходами та «відрізанням хвостів до голови», у нас все вийде.

20 Жов
вгору