Підпишіться на новини

Лише одна нелегальна мережа приносить пів мільярда гривень прибутку щомісяця – Олена Мочалова

2 червня 2021, 09:57
Голосів: 3

Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова розповіла про поточний стан тіньового грального ринку. За її словами, в Україні досі існують мережі підпільних закладів, а найбільша з них щомісяця генерує прибуток, аналогічний всім ліцензійним надходженням до бюджету. Також експерт звернула увагу на те, що боротися з деякими нелегалами практично неможливо, що ставить під питання інвестиційну привабливість України для закордонних компаній.

Лише одна нелегальна мережа приносить пів мільярда гривень прибутку щомісяця – Олена Мочалова

Яка нині в Україні ситуація з нелегальними закладами?

Зараз їх існує близько 2 тис. Загалом їхня кількість скоротилася десь у сім разів, бо раніше проконтролювати їхню кількість було практично неможливо. Хіба що подивитися, скільки на сайтах лотерейних операторів було зареєстровано пунктів розповсюдження. За ліцензійними умовами у кожного оператора таких пунктів мало бути не менше 5 тис. Іншими словами, мінімум 10 тис. точок були під франшизою на території України, але мені здається, що їх було значно більше. Додамо зверху тіньовий сектор, і вийде 14-20 тис. закладів, які діяли до закону про легалізацію.

Чи намагається держава боротися з незаконними залами? Чи в цьому напрямі досі є проблеми?

Проблеми завжди були і будуть, бо має бути якась жорстка позиція до тіньового бізнесу з боку правоохоронних органів. Але ми маємо розуміти, що в будь-якій країні, де є легальний гральний бізнес, є і незаконний, так само як і корупція. Але у нас в Україні це чомусь робиться дуже нахабно. Раніше, до того як було підняте питання легалізації, коли приїжджали на незаконний об’єкт із телеканалом, то він закривався. І правоохоронці вказували, що я їм зробила таку рекламу, що вони не допустять повторного відкриття.

Нині взагалі всім однаково – і це не залежить від конкретного міста. Всім байдуже всюди. Підпільний зал буде зачинений день-два залежно від того, наскільки швидко домовляться і якої складності був рейд.

Ці заклади справді мають великий вплив на легальний ринок?

Питання незаконного грального бізнесу дуже важливе, і цьому є багато пояснень.

По-перше, це те, що турбує громадян і опозицію – лудоманія. Опозиціонери дуже класно працюють зі своїм електоратом, але водночас не розуміють, що саме тіньовий сегмент тягне за собою величезні проблеми і ухиляється від держрегулювання.

По-друге, це ідентифікація гравця, який також може відчути культуру роботи з клієнтом у легальних закладах. З боку працівників це теж перевага – звичайна людина проходить навчання і розуміє, що таке етика обслуговування та як її впроваджувати. Має бути персонал, який чітко розуміє свої завдання і не витягує з клієнта останнє, це дуже важливо.

По-третє, це дуже важка ситуація стосовно ліцензіатів. По суті, великий потік грошей йде крізь пальці легальних операторів. Бізнес витрачає великі суми на ліцензію, ремонт приміщення, запуск закладу, зарплатні. І навряд чи ліцензіатам приємно, коли хтось просто платить поза бюджет 100 тис. гривень і продовжує працювати нелегально.

Для прикладу, у Києві нині є десь 250 пунктів незаконного грального бізнесу, який продовжує працювати. З них приблизно 56-57 точок отримують мільйонні прибутки. Ці зали є частиною великої мережі з 450-460 закладів у всій Україні. І кожен із них є мільйонником – це значить, що кожна зала приносить мінімум мільйон гривень за місяць. Ось і порахуйте – майже півмільярда гривень щомісяця проходить повз ліцензіатів, це трохи менше, ніж отримав бюджет із ліцензій за останні п’ять місяців.

Я співпрацюю з поліцією і СБУ, намагаюся вести діалог із КРАІЛ, з тими, кому важливе питання зупинки нелегального бізнесу. Але дуже важко проходить ситуація із закриттям саме цієї мережі. Якщо інші точки виходить зачиняти тимчасово або назавжди, то щось із цієї мережі – неможливо. Доволі часто процес отримання ухвал затягується, є відчуття, що хтось цьому перешкоджає. Думаю, що за 11 років ця мережа обросла потрібними зв’язками і будь-яка інформація зливається за хвилини.

Один із закладів на Борщагівці ми закривали тричі на тиждень. В останній раз під дверима вже стояв автобус із новою технікою, тоді як ми не встигли навіть описати вилучену.

А наскільки активно беруть участь у боротьбі з нелегалами інші активісти?

Є безліч громадських організацій, метою яких є «обілетити» підпільників під виглядом боротьби з ними. Це теж є великою проблемою. Зрозуміло, що великої шкоди гральному бізнесу активіст не завдасть, хіба що деякі збитки. Я як людина, яка працювала в гральному бізнесі, розумію, скільки коштує один день простою – це і оренда, і зарплата, і неотримані доходи тощо.

Активісти можуть погрожувати, пробують впливати, але найчастіше вони добивають до того стану, що нелегали готові їм заплатити. Суми бувають різні – від 2 тис. до 15 тис. гривень на місяць залежно від точки. Наприклад, повноцінне казино – а в Києві та області діє п’ять казино з гральними столами, рулетками, автоматами і покерними столами – може платити і $2 тис., щоб уникнути візитів громадських організацій.

Тому ГО перетворюється на бізнес, взяти той же Київ: якщо з 250 закладів вдалося «обілетити» 100, то виходить доволі непогана сума. Водночас у деяких випадках співпраця може дійти до такого рівня, що активісти стають посередниками і домовляються з правоохоронцями за поновлення роботи чи відкриття нового закладу.

І впливати на це дуже тяжко, коли держава робить майже все, щоб нічого не робити.

Отже, покарання, передбачені законом про гральний бізнес, на ситуацію не вплинули?

Жодним чином. Штраф, який передбачений за нелегальну діяльність, залишився таким, як і був – 6 тис. гривень, сума може змінюватися залежно від розміру прожиткового мінімуму. І мені незрозуміло, які умови створені, щоб оператор приходив і купував ліцензію? Це ненормально, коли держава не забезпечує ліцензіатам можливості отримувати кошти легальним шляхом. Оператори дуже чекають на ухвалення законопроєкту № 2713-д. І що ж із ним? Його вкотре зняли з розгляду. Легалізації заважає не хтось там, це робить влада.

А який стан вашої ініціативи щодо кримінальної відповідальності за організацію грального бізнесу без ліцензії?

Я вже майже рік намагаюся подати цей законопроєкт до Верховної Ради. Це вже повністю готовий документ, але від нардепів я чую одне й те саме: «не на часі», «а що тут такого, нічого страшного». Вони не розуміють, що це ризики для всіх. І якщо вже вони хочуть подолати тіньовий бізнес, то, може, варто ввести адміністративне покарання і для клієнта нелегального закладу? У нас вже є ліцензіати, є сайт КРАІЛ зі списком адрес легальних закладів та вебсайтів, на яких можна грати. І говорити «я не знав», граючи на комп’ютері через Інтернет, вже не працює. Тому вважаю, що адміністративний штраф має застосовуватися і до клієнта. Тоді вже гравці будуть думати, чи хочуть вони, щоб їм на роботу прийшло повідомлення про їхнє відвідування нелегальних закладів.

Тому буду розвивати цю ініціативу і пропонувати її Івану Рудому, хоча маю враження, що в КРАІЛ я персона нон-грата.

Загалом, як ви можете оцінити початок роботи грального ринку України?

Ринок рухається, як рухається, інакше бути вже не може. І якщо буде політична воля, то Верховна Рада може вносити зміни і доповнювати умови роботи через нову редакцію закону про гральний бізнес.

Більше питань викликає робота деяких операторів. Так, один із них отримав ліцензію, але і при цьому, і до цього, і після отримання Інтернет просто ряснів рекламними оголошеннями. І з цим ніхто нічого не робив, в Україні нещодавно заблокували адреси 250 онлайн-казино. Я не знайшла там адресу цього оператора чи ще одного нелегального онлайн-казино, яке нині працює в Україні і яке ніколи не блокували. А саме це онлайн-казино використовується в тіньовому сегменті, який складається з 2 тис. пунктів по всій країні. Якесь вибіркове блокування вийшло.

Вийшов якийсь неоголошений перехідний період – ті, хто роками працював у тіньовому сегменті, прийшли до КРАІЛ і без жодних проблем і розслідувань отримали ліцензію. Водночас фігуранти там одні й ті самі.

Коли ми працювали над законопроєктом № 2285-д, я казала, що ніхто на нашому ринку не перейде повністю на легальну роботу. У нас дорога ліцензія і дешевше займатися бізнесом нелегально. І я тоді пропонувала ввести рік перехідного періоду – поки закон вступав у силу і формувався ринок, всі заклади, які існували до цього, платили б до спеціального фонду. Але потім вони мали б купити ліцензію.

При цьому спочатку потрібно було провести рейди і всіх оштрафувати. Я рахувала, що при штрафі в 150 тис. гривень із точки, бюджет отримав би 805 млн гривень. Ще 1,2 млрд гривень бюджет отримав би за рік перехідного періоду. Таким чином, тіньові кошти були б інвестовані в економіку і місцеві оператори могли б почати роботу на законних підставах. Після цього вже можна було б запускати на ринок західні компанії.

А що ми зараз можемо дати іноземному інвестору? Відсутність податків? Розвинутий тіньовий сегмент? Дорогі ліцензії, деякі з яких мають потрійну вартість? Лише в Київській області діє 86 закладів-мільйонників вищезгаданої мережі. Я не знаю, як будуть працювати ліцензіати.

Я рахувала, що тільки ліцензійний зал ігрових автоматів з інвестиційного старту і по кінець дії ліцензії витратить у середньому $1,35 млн на придбання автоматів та їхні ліцензії.

Читайте також: Бізнесу потрібні прозорість і зрозумілість вимог із боку регулятора – Юрій Михайлов

Читайте також: Ганна Буяджи прокоментувала судову перемогу колишнього оператора над державою

17 Чер
вгору