Підпишіться на новини

Михайло Сьомін: «Найбільше люблю покерні турніри саме за змагальну складову і все те, що ріднить їх зі спортом»

24 грудня 2019, 13:05
Голосів: 4

Покерист, який називає себе напівпрофесіоналом, але успішно бореться за звання кращого на різних покерних турнірах, включаючи WSOP. Його ім'я вже добре знайоме покерному співтовариству, а нещодавно він став амбасадором покер-руму PokerOK. Говоримо з Михайлом Сьоміним про його покерну кар’єру та плани на 2020 рік.

Михайло Сьомін: «Найбільше люблю покерні турніри саме за змагальну складову і все те, що ріднить їх зі спортом»

Чому ви обрали саме покер і на чому спеціалізуєтесь?

До моменту знайомства з покером я був головним редактором провідного спортивного ресурсу країни, мав за плечима рекордний досвід коментування 39 видів спорту (покер став сороковим) і не міг не спробувати розібратися в тому, чому ми на порталі виділили цілий розділ поряд із футболом, хокеєм, тенісом і баскетболом. А спробувавши, зрозумів, що це моє: можливість боротися з суперниками, завойовувати трофеї, потрапляти на екрани телевізорів і моніторів не тільки як ведучий і коментатор, але й як гравець, за якого багато хто вболіває. До того ж покер приносить хороший дохід і так само, як і журналістська діяльність, дає можливість подорожувати світом. Найбільше я люблю турніри саме за змагальну складову та все те, що ріднить їх зі спортом. Кращі результати у мене при цьому на Світовій серії покеру в Лас-Вегасі в лімітних гравцях, де отримав великий награш у кеш. Тобто досвід я набував за кеш-столами, але все одно виходить, що ці результати досягнуті в турнірах.

Коли ви вирішили, що покер буде вашою професійною діяльністю? Що стало знаковим моментом?

Рівно 10 років тому. Почавши грати в покер, три місяці поспіль я заробляв значно більше, ніж на офіційній роботі, а задоволення отримував точно не менше. Ну і ключовим стала підтримка моєї другої половини, яка бачила, наскільки мені близький покер і як важко щодня витрачати по три години на дорогу в центр Москви і назад, проводячи по 9-10 годин в офісі.

Як проходять тренування? Що дається (давалося) найскладніше, а що допомагає вдосконалюватися?

Уже рік я тренуюся в команді однодумців. Тренер розбирає певні ситуації або зіграні роздачі/турніри. Я все це намотую на вус і щось корегую, щось впроваджую безпосередньо в грі. Також я нарешті став і сам приділяти все більше часу програмам, модулюючи різні споти й аналізуючи їх за допомогою штучного інтелекту. Для мене це якраз найскладніше – копітка рутинна робота. Але допомагає прагнення не поступатися в усе щільнішій конкурентній боротьбі та бажання добре робити свою коментаторську роботу. Покер – це не футбол, тут ти зобов’язаний бути навіть не просто гравцем, а сильним гравцем-практиком, щоб видавати адекватну аналітику.

Сьомін

Що плануєте на 2020-й?

Добре робити свою щоденну роботу (посміхається). Ну і, звичайно, заздалегідь готую все для поїздки на найважливішу та найпрестижнішу щорічну подію – WSOP. Два місяці в Лас-Вегасі – це дуже круто та здорово, але й дуже відповідально. Необхідно підходити у всеозброєнні в усіх напрямках.

Який турнір для вас став: 1) найуспішнішим, 2) найбільше запам'ятався, 3) дуже складним, 4) провальними, 5) поки що недосяжним. Чому?

Складно дати однозначні відповіді. Якщо в фінансовому плані, то три роки тому я виграв $160 000 в Million Maker в Лас-Вегасі з внеском у $1500, але чи можна назвати його найуспішнішим? Об’єднаймо його з пунктом номер два – чемпіонатом гравців зі Stud за $10 000, де в цьому році я посів четверте місце й отримав $74 000, однак у ньому я показав чудову гру. На те це й чемпіонат – у ньому грають кращі, і подвійно приємно, що всі, хто дивився прямий ефір або запис, захоплювалися рівнем моєї гри. Там тільки невезіння в ключовому величезному банку вартувало мені, по суті, хедз-апу з Даніелем Негреану. Джон Хенніган зловив всього лише одну карту, яка залишилася в колоді, і вона дозволила йому позбавити мене практично всього. Але навіть якщо вже мій добрий товариш Ілля Городецький, із яким ми багато років коментували покер і який завжди намагається мене тролити, кілька разів підкреслив, що ніколи не думав про таку мою сильну гру в Stud, ті кілька днів точно були прожиті недаремно.

Складних турнірів досить багато, бо далеко не все залежить від тебе. Ну і в цілому якраз всі турніри по $10 000 на WSOP дуже щільні, і я граю їх на максимальному викладенні. Провальні одразу і не пригадаю. А поки недосяжний – фінальний стіл головного турніру WSOP. Треба бути дуже везучим, щоб до нього дістатися. Але обов'язково впораюся.

У покер грають багато, а успішними та популярними гравцями стають одиниці. У чому секрет такого покериста?

Сьомін

Якщо ви натякаєте на мене, то я все ж не зовсім покерист, адже прийшов зі світу спортивної журналістики, трансформувавшись у покерного коментатора. Якщо брати чисто гравців, то, звичайно, тут дві складові: медійність і рівень майстерності. Іноді вистачає і чогось одного. Наприклад, для непокерної аудиторії кумиром є Ден Білзерян, який всюди розповідає, що заробив свої гроші грою в покер. Зрозуміло, це не так, і його рівень в покері ну дуже невисокий. А є хлопці типу Філа Айві або нашого Трутеллера, які всього досягли самі завдяки високому рівню майстерності, але не ведуть ніяких соцмереж. Звісно, більше прикладів, коли є і те, й інше: публічність і відкритість і гідний рівень гри, як у наших Даніеля Негреану та Бріна Кенні. Або, якщо говорити про російських гравців, то гарним прикладом є Толя Філатов.

Яке це – бути амбасадором бренду? Чому перейшли в PokerOK?

Це хороший контракт і хороші можливості, особливо в PokerOK. Саме те, що біля керма стоять мої давні товариші, які знаходяться в СНД і самі ухвалюють багато рішень, і стало одним із ключових чинників. Я постійно суну свій ніс скрізь, при цьому в мене все ж багато корисних ідей і рекомендацій в силу багатого досвіду роботи не тільки в покерній індустрії майже в усіх іпостасях, а й 20 років у ЗМІ – на радіо, телебаченні, в Інтернеті, а ще маркетингове минуле. І для мене дуже цінно, що тут я можу доносити все це безпосередньо керівництву, для якого така інформація як мінімум цікава.

Є в амбасадора, звичайно, і додаткова відповідальність. Гравці з проблемами йдуть не тільки до сапорту, а й до амбасадора. Особливо непросто, коли відбуваються якісь технічні збої або мережа ухвалює якісь рішення, які незрозумілі чи не подобаються тим чи іншим гравцям (а практично не буває так, щоб те чи інше нововведення припало до вподоби всім). Але я все одно люблю і ціную свою роботу.

Чим захоплюєтеся, крім покеру, у вільний час?

Раніше у мене був футбол. Ще місяць тому я двічі на тиждень тренувався і двічі грав в аматорській лізі, але порваний меніск, судячи з усього, поставив хрест на тому, що я так любив протягом практично 38 років. Зараз ходжу в зал тричі на тиждень, займаюся фітнесом. А так, звичайно, найбільше щастя – це бути батьком маленької дівчинки. У моєї дружини бізнес, який все більше набирає обертів і вимагає багато часу. Тому ті години, які ми проводимо втрьох, для мене особливо цінні.

Сьомін

І наостанок – поради покеристам-початківцям від Михайла Сьоміна.

Я завжди рекомендую намагатися відразу визначитися, чого ми чекаємо і хочемо від покеру. На мій погляд, у нинішніх реаліях найкраще, щоб покер був хобі. Заробляти в покері все складніше, конкуренція все вища. Це, як і раніше, реально і, об’єктивно, можливо – все одно простіше, ніж у багатьох інших сферах. Але в покері немає стабільності, немає ніякого розуміння, навіть близького до того, що «другого числа кожного місяця у мене зарплата». Так що краще, щоб принаймні на старті це було хобі. Щоб людина відразу розуміла, скільки грошей і часу вона готова на це виділити, та ставилася саме як до приємного проведення дозвілля. Звичайно, дуже корисно відразу спробувати вивчити хоча б базові елементи стратегії й тактики. Починаючи кататися на гірських лижах, ми ж спочатку потренуємося самі або з інструктором (з тренером буде дорожче, але швидше й ефективніше), підемо на невисоку гірку і тільки згодом уже ринемося самі по крутому спуску.

Приблизно якось так і тут. Покер – це весело та здорово, якщо підходити з розумом і дисципліною. А якщо тренуватися, прагнути і набиратися знань, то цілком можливо прорватися і на саму гору.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що змінилося після того, як покер в Україні визнали видом спорту.

Читайте також: Про досягнення українського покериста Рената Богданова

Читайте також: Джастін Бономо: успіх у покері та рожева шевелюра

31 Жов
вгору