Підпишіться на новини

Олена Мочалова: «Законопроєкт № 2285-д у його поточному стані досить сирий і токсичний»

13 липня 2020, 11:56
Голосів: 3

Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» Олена Мочалова прокоментувала поточний стан справ навколо другого читання законопроєкту № 2285-д. Зокрема, фахівець пояснила, чому депутати відстоювали так багато своїх правок, вказала на відверто загрозливі моменти документу та підсумувала головні корупційні ризики, які породив проєкт закону.

Олена Мочалова: «Законопроєкт № 2285-д у його поточному стані досить сирий і токсичний»

Олено, чи можна вважати, що друге читання законопроєкту № 2285-д затягує опозиція?

Звичайно. Але говорити, що вони роблять це з лихими намірами, думаю, неправильно. Я на 100% знаю та бачу, що у них розумні правки, у них дійсно є позиція, вони можуть їх обґрунтувати. І оскільки під час підготовки документу до другого читання не звернули увагу на опозицію та на депутатів з інших фракцій, через це й затягується час, щоб знайти компромісне рішення або взагалі не ухвалювати законопроєкт у такому вигляді. Однак з боку ОПЗЖ не було конструктиву – розмови йшли ні про що. Варто також розуміти: гральний бізнес – питання токсично-соціальне, а скоро місцеві вибори. Засідання ВР постійно дивляться люди, яким потім обирати міську владу, і, звісно, політичні фракції будуть займатися самопіаром перед виборцями. Нічого страшного тут немає.

Але по суті правок сказали багато чого розумного. Наприклад, повернули правку з обмеження відстані між гральними й освітніми закладами – мінімум 500 м.

І всі в опозиції розуміють, що закон, швидше за все, ухвалять. Якщо в «Слуги народу» є своя позиція, то вони за цей закон проголосують, незважаючи на спротив інших фракцій. А опираються інші резонно – просто дехто робить це обґрунтовано, а дехто працює за «методичкою».

Під час розгляду правок було багато спроб заборонити розміщення залів ігрових автоматів у приміщеннях тризіркових готелів. Невже це положення зможе призвести до засилля таких гральних закладів?

Я думаю, що ні. Розміщення гральних закладів у трьох-, чотиризіркових готелях – це не найбільше зло в цьому законі. Тут є трохи інша норма, яка передбачає розміщення гральних закладів на території готелю. Не в приміщенні готелю, а на території, що дозволяє застосувати деякі махінації. Наприклад, можна десь викупити приміщення або його частину, забудову чи територію в будь-якій частині міста і представити як територію готелю. І далі ми побачимо зали ігрових автоматів безпосередньо на вулицях, а не в приміщенні самого готелю. Саме ця правка є токсичною та дуже небезпечною.

На вашу думку, чи встигне бюджет України отримати заплановані надходження в 2020 році, враховуючи, що ухвалення закону вже розтягнулося на пів року?

Наступний пленарний тиждень триватиме з 13 до 17 липня, після чого депутати йдуть на канікули десь до 3 вересня. Мені здається, що гральний бізнес у нас працював завжди, а якщо і припиняв, то 1% цих закладів все одно вів діяльність. І цей відсоток дає надію іншими нелегалам, що можна працювати далі. Нині на території України функціонує близько 2 тис. таких гральних залів. Закон, по факту, може запрацювати лише після того, як буде створено уповноважений орган, який зможе надати ліцензійні умови для кожного сегменту грального бізнесу.

Якщо я правильно пам’ятаю, то Рада йде на канікули, а Кабінет міністрів – ні. І найімовірніше, що Кабмін прийматиме рішення щодо Комісії з регулювання азартних ігор, але як швидко це трапиться – невідомо. Мені здається, зараз зручна ситуація, бо уповноважений орган – дуже корумпована штука. Всі б’ються зараз за нього, кожен має свою квоту, кожен її хоче, всі хочуть незрозуміло що. Але там буде лише сім людей, тому можна очікувати 14 людей на конкурсі, оскільки передбачаються по двоє на одне місце.

А враховуючи відпустки, карантин і літо, дуже мало уваги буде звернено до питання державного регулятора, отже, зараз зручно створити його так, як це буде вигідно політикам.

Якщо на останньому пленарному тижні ВР ухвалить закон, то я прогнозую, що гральний бізнес почне працювати десь наприкінці вересня чи в жовтні. 7 млрд грн надходжень до бюджету вже точно не буде, та я і не дуже впевнена, що навіть 4 млрд грн держава отримає. Швидше – до 3 млрд грн, але за умови потрійної вартості ліцензії. А я на 90% знаю, що в цьому законопроєкті ціни на ліцензію буде знижено. Без системи онлайн-моніторингу, відсутність якої передбачено до 2024 року, про якісь серйозні податкові надходження не може бути й мови.

А що з лотерейними операторами, адже лотерею виключили з-під дії законопроєкту № 2285-д?

Саме так, ведучи мову про цей закон, можна більше не згадувати лотереї. Для державних лотерей є ліцензійні умови, які відсутні з 2014 року. Тоді лотерейні оператори пішли до суду, де домоглися відповідної ухвали, яка передбачає надання нових ліцензійних умов Міністерством фінансів для діючих лотерейних компаній в Україні. Мається на увазі, що вони прийшли до Міністерства і кажуть: «Ми хочемо оформити ліцензію, дайте нам, будь ласка, ліцензійні умови, бо наші вже все». А Мінфін їм відповів, що на це зараз немає часу, тому хай звернуться пізніше. Після цього суд і дав ухвалу, що міністерство має надати ці ліцензійні умови, але не поставив терміни. Тому ми і не бачимо ліцензійних умов для державних лотерей протягом останніх шести років. А це означає, що оператори мають право діяти за своєю ліцензією, яка втратила чинність в 2014 році, з приміткою про суд «до надання нових ліцензійних умов».

І саме ця ухвала суду і нечітке роз’яснення дають змогу операторам лотерей діяти за старими умовами, поки Мінфін не надасть нові. А в старих умовах ми чітко бачимо можливості нехай не для комп’ютерів зі старим гральним софтом, але для використання VLT точно. Також лотерейні компанії можуть піти до Конституційного суду і за кілька тижнів скасувати постанову про заборону розповсюджувачів державних лотерей. І скоро після цього вже знову зможемо побачити нові мережі «миттєвих лотерей».

Але тут знову є одна колізія. Я не розумію, як законопроєкт № 2285-д може надавати ліцензійні умови за допомогою Комісії з азартних ігор для лотерей, якщо останні виведено з-під поняття «азартна гра». Та і варто знати, що від державних лотерей у нас одна назва – це офшорні компанії, де 100% інвестицій надходить із інших країн.

Якими будуть основні корупційні ризики ринку після легалізації?

По-перше, відсутність модулю онлайн-моніторингу, по-друге – сам уповноважений орган, по-третє, Комісія з регулювання лотерей при Комісії з азартних ігор. Сюди ж відносяться і оподаткування, і правка про розміщення гральних закладів на території готелю.

А взагалі, весь законопроєкт необхідно доопрацьовувати, оскільки там дуже багато питань до багатьох норм. У кожному розділі є над чим працювати, він досить сирий і токсичний. Я на 100% підтримую легалізацію грального бізнесу, але закон у такому вигляді запускати в життя не треба.

Нещодавно депутатка від фракції «Слуги народу» Ірина Верещук повідомила, що всі корупційні ризики мають нівелюватися за рахунок серйозних штрафних санкцій, передбачених законом. На вашу думку, чи справді штрафи і позбавлення волі стануть запобіжником правопорушень у сфері?

Високі штрафи – це не означає покарання та гроші в бюджеті. У нас немає політичної волі та правоохоронної системи для того, щоб когось карати. За 10 років заборони грального бізнесу ми вже побачили, як працюють правоохоронці з цим питанням. Штрафів ніяких не буде, просто збільшать ціну за «кришування» правоохоронними органами. В цьому питанні рука руку миє вже тривалий час, і які б там не передбачали покарання, це призведе лише до одного – збільшення ціни за «кришу».

Наскільки активно потенційні гравці ринку готуються до ухвалення законопроєкту № 2285-д?

Люди чекають і не знають, як їм бути. Закон прописаний таким чином, щоб до роботи змогли повернутися старі «чорні» оператори, працюватимуть корупційні схеми, а нові гравці на ринок потрапити не зможуть. Нові учасники грального бізнесу взяли собі найкращий шматок – це інвестиційні ліцензії, за якими при будівництві великих готелів на 10 років даватимуть безкоштовну ліцензію. Ось тут все вийшло розумно та гармонійно. І мова не тільки про будівництво в Одеській області. Люди просто чекають ухвалення закону, щоб будувати такі комплекси в майбутньому.

Щоразу по гральному ринку, по «чорнушному» або по тих, хто планує купляти ліцензії, проходять чергові чутки про скору легалізацію – і вони продовжують тримати приміщення за собою. А власники приміщень знімають з них високу орендну плату, хоч і через карантин ціни дещо знизилися. Але впевненості на 100% у них немає. Може навіть трапитись такий варіант, що законопроєкт скасують через Антикорупційний чи Конституційний суд, бо в ньому багато порушень. І кожна людина, яка планує купити ліцензію за потрійну ціну, думає, що варто трішки зачекати, щоб потім не довелося воювати за повернення сплачених коштів.

Читайте також: Олена Хотенко про порядок фінансового моніторингу грального бізнесу

Читайте також: Новини про гральний бізнес в Україні

14 Сер
вгору