Семен Каплоушенко: «Технічно станом на 2017 рік е-гривня вже була повністю готова»

22 Червня 2021, 05:45

Все частіше в українському медіапросторі та владних колах говорять про регуляцію криптовалюти в Україні. Для чого варто регулювати цю галузь, наскільки великий український крипторинок та чому досі не запустили е-гривню – редакції LoginCasino.com.ua розповів виконавчий директор українського сервісу обміну криптовалют KUNA.io.

Семене, як ви потрапили у світ криптовалют, зокрема на роботу в KUNA? І розкажіть, будь-ласка, детальніше, чим займається сервіс обміну криптовалют KUNA?

Я почав цікавитися криптовалютами ще у 2015 році. Тоді дуже популярні були різні піраміди на зразок МММ. Частина з тих людей почали займатися криптовалютами. Саме тоді я вперше почув про біткоїн. Тоді дуже популярним був так званий віртуальний майнінг – це коли ви купуєте потужності та майните криптовалюти без необхідності закуповувати безпосередньо залізо та розміщувати його в себе.

Після цього у 2016 році я познайомився з Михайлом Чобаняном – на той час він працював над запуском криптобіржі. Саме тоді я став першим найнятим співробітником у проєкті KUNA. Тоді ми почали з проєкту KUNA-майнінг. Були реселерами Genesis Mining, а вже у квітні 2016 року запустили біржу.

Скільки сьогодні у вас приблизно активних трейдерів та які обсяги торгів? Якщо порівнювати показники з попередніми роками, наскільки вони змінилися?

На сьогодні у нас близько 300 тисяч зареєстрованих користувачів на біржі KUNA. Серед них активних трейдерів понад 40 тисяч. Обсяги торгів становлять приблизно від $2 до $5 млн на день. Якщо порівнювати з показниками 2020 року, то вони зросли удвічі-втричі.

Починалося все з обсягів близько 10 тис. грн на день, а сьогодні це вже мільйони доларів. Щодо змін цифр, то дуже показовим є 2017 рік, коли стався ріст біткоїна (від близько $1 тис. до $20 тис.). Тоді наш максимум був, здається, $3 млн. А вже цього року, коли стався новий ріст (до $65 тис. за одиницю), то максимум торгів на KUNA становив близько $8 млн на день.

Річ у тім, що за ці чотири роки багато всього змінилося. Зокрема, виросла кількість користувачів і збільшилась кількість монет, які торгуються на біржі.

У 2017 році KUNA Bitcoin Agency встановлювали перші криптомати, де можна було купити криптовалюту. Скажіть, чому цей напрям вирішили закрити?

Тоді був дуже великий попит на те, щоб купити криптовалюту. У 2017 році всі хотіли купити біткоїни, і тоді взагалі не мало ніякого значення, де і як. Всі просто хотіли віддати свої гроші, бо він (біткоїн – ред.) ріс по 10% щодня.

Саме тому ми поставили близько 15 криптоматів по Києву. На сьогодні деякі з них досі стоять – один ми залишили собі. На ньому і досі можна купити біткоїн за готівку. Ще кілька криптоматів залишилися по Києву, плюс є й інші компанії, які встановили свої криптомати по різних торгових центрах.

На той момент це був тестовий проєкт, та, враховуючи, що у 2018 році курс почав падати і взагалі змінилися настрої у ком’юніті та регуляторів щодо криптовалют, такі проєкти почали закриватися. Ми теж відмовились від проєкту «криптомат», бо тоді, як і сьогодні, не було чіткої юридичної моделі, а оперувати криптовалютами може лише фізична особа.

Тому це був швидше пілотний проєкт, який існує і по сьогодні. Навіть є люди, які регулярно купують у криптоматі криптовалюту. Адже це зручно – наче в терміналі поповнити мобільний за готівку, так само можна за готівку купити й криптовалюту. Тоді вам не потрібно ніде реєструватися – потрібен лише криптогаманець.

Щодня криптовалюта все більше проникає у життя кожного з нас. В якому напрямі ви бачите розвиток віртуальних активів у світі надалі? Наскільки сильно криптовалюти інтегруються у наше життя через п’ять років?

Ми вже живемо в той час, коли технології сильно випереджають юридичну регуляцію і готовність соціуму, держав та регуляторів. Проте я думаю, що в найближчі п’ять років ми точно визначимося (на офіційному рівні) з тим, що таке криптовалюти. І це стосується не лише України, але й усього світу.

Дефініція стосуватиметься того, чи це віртуальні активи, чи спосіб платежу тощо. Проте все йде до того, що криптовалюта буде визнана віртуальним активом. Далі буде визначення з податковою моделлю, тобто як будуть оподатковувати операції з криптовалютами. Після цього показовим буде запуск CBDC, тобто національних стейблкоїнів. Це те, над чим працюють зараз Китай, США, Україна.

Також в найближчі п’ять років ми побачимо велику трансформацію банківського сектору безпосередньо у послугах, які вони надають. Адже класичний банківський сектор бачить, що є альтернативна фінансова система, яка має свої плюси та мінуси. Криптовалюти уже не можна ігнорувати, і потрібно інтегрувати рішення та шлюзи між класичними фіатними валютами та криптовалютами. З’являється дуже багато проєктів у напрямку Fintex.

Чи варто в Україні взагалі регулювати криптовалюту та як ви бачите її подальший розвиток у юридичному полі?

Щоб будь-який бізнес комфортно працював та був захищений, галузь, в якій працює цей бізнес, потрібно регулювати. Потрібні чіткі правила гри. Я вважаю, що для розвитку усієї галузі, потрібно визначити, хто в Україні регулятор, як бізнес регулюватимуть, які є підзаконні акти, нормативна база, спосіб ліцензування тощо. Звісно, важливо також встановити ставки оподаткування для операцій з криптовалютою та визначити, хто може з нею працювати.

Думаю, якщо не буде проголосований закон з податковими правками до кінця року, то його ухвалять вже в наступному, а чинності він набере ще через рік. Проте у найближчі два-три роки, я думаю, ми побачимо в Україні юридичну модель, за якою можна буде працювати не лише фізичним особам, але й бізнесу. Можливо, навіть вдасться безпосередньо з нашою участю розробити такий закон і такі умови для роботи бізнесу, щоб було безпечно, комфортно та вигідно відкривати в Україні бізнес і працювати з криптовалютами саме тут.

Дорожня карта розвитку криптовалют. Чи можете розповісти, що конкретно буде у цьому документі та яке ваше особисте ставлення до нього?

Так, ми зустрічалися з представниками бізнесу у межах форсайту, представниками регуляторів, депутатами, силовиками та говорили про розвиток віртуальних активів в Україні. Дорожня карта – це просто задокументована інструкція: що повинно статися в якому місяці якого року, щоб наші глобальні цілі були досягнуті.

Тому в процесі такого ігрового діалогу, дискусії і вимальовуються конкретні кроки: хто і що повинен зробити для того, щоб в України все вийшло – це і буде дорожня карта розвитку криптовалют.

Українські політики задекларували рекордні суми у криптовалюті за 2020 рік. Чи не перетворюються операції з криптовалютою в Україні на спосіб відмивання грошей? Та як, на вашу думку, боротися з відмиванням?

Це і сміх і гріх. Тобто політики, чуючи дзвін та не знаючи де він, почали різко декларувати велику кількість криптовалюти, яку вони ніби купили ще у 2010 році за безцінь. Проте насправді ніхто з них не може показати, на якому гаманці лежить ця криптовалюта та чи що вона дійсно була куплена у заявленому році і за які кошти. Також вже багато політиків відмовились від тієї кількості криптовалюти, яку вони задекларували, ніби це була помилка. Деякі політики втратили приватні ключі від гаманців, на яких зберігалась та чи інша криптовалюта.

Насправді криптовалюта для тих, хто розбирається в питанні, – це не найкращий інструмент для відмивання коштів. Адже перевірити, коли вона була куплена, де, за які кошти та за яким курсом, а також усі рухи транзакцій, дуже легко. Зрештою, в цьому і є основна суть криптовалюти – блокчейн відкритий. Його не можна змінити, не можна підмінити транзакції чи дописати щось заднім числом.

Тому не знаючи питання, більшість людей вважають, що криптовалюта – це ніби альтернатива офшорам. Але це не так. Якщо криптовалюту використовуватимуть для відмивання грошей, то я думаю, що це буде дуже показова історія того, як використання цієї технології в таких цілях ні до чого хорошого не призведе.

Наприклад, біткоїн насправді анонімний до того часу, поки ви не помітили, що ваш гаманець пов’язаний з вами на якійсь біржі. Тому коли ви декларуєте криптовалюту і вказуєте номер гаманця, то можна легко перевірити усю історію цього гаманця і усі транзакції, пов’язані з ним.

Е-гривня. Що вам відомо про розробку національного українського стейблкоїна. Та як його введення в обіг може вплинути на економіку України, бізнес та пересічних українців?

Національний банк був одним з перших, хто звернув увагу на криптовалюти. Вони тоді доволі різко висловилися, назвавши їх грошовим сурогатом, але потім вже у 2016 році грошовий регулятор виявив бажання спробувати запустити криптогривню, і через рік я був одним з тих, хто тестував пілотний проєкт.

Технічно станом на 2017 рік вже все було готово. Але, на жаль, можливо, через певні ризики чи слабку політичну волю або ж занепокоєння, що ніхто у світі нічого подібного не робив, Нацбанк відмовився від проєкту.

Проте в кінці 2020 року монетарний орган активізувався знову – повернулися до розробки національної криптовалюти, але вже ґрунтуючись до досвіді інших країн: держав ЄС, США, Китаю. У деяких країнах вже не лише обговорюють, але й використовують національні стейблкоїни. А НБУ заявив, що до кінця 2025 року вже буде запущена національна криптовалюта.

Це дуже цікавий кейс, і я думаю, що ком’юніті й усі розробники тільки за і готові допомогти Нацбанку стати передовим у світі та запустити свій CBDC одним з перших і підтвердити за собою статус-кво найбільш технологічно розвинутої країни. Я завжди підкреслював, що в Україні найбільше талановитих ентузіастів. Тому у нас є козир у вигляді людського ресурсу та знань цих людей. Безпосередньо у всіх питаннях національних інтересів і розробки тих чи інших рішень Україна завжди буде в п’ятірці або ж десятці найкращих країн світу, які розробляють та використовують нові технології.

Як би ви оцінили обсяг українського крипторинку, якщо порівняти з іншими? Він справді перебуває на передових позиціях? Назвіть найкраще місце у світі для розвитку криптовалюти.

Український крипторинок завжди був одним з п’яти найкращих у світі. З останніх новин – це те, що в Україні найбільше людей, які використовують криптовалюту, з чим я би посперечався. Проте дійсно деякі статистичні дані про це кажуть. Дуже багато гаманців створюються в Україні, дуже багато користувачів є у нас.

Ринок криптовалют в Україні справді один з найбільших. Хоча якщо ми порівнюємо з фондовим ринком, то, звичайно, це в сотні разів менше. А втім, ми говоримо про мільярди гривень, що є доволі багато.

Дуже активно в нас використовують криптовалюти для взаєморозрахунків з іноземцями, а також для торгівлі. Та і загалом дуже багато проєктів і людей, які зацікавлені у тому, щоб торгувати криптовалютою та накопичувати її.

Щодо найкращого місця для розвитку криптовалют, то є країни, які добре просунулися за юрисдикцією та розумінням того, як має працювати ця галузь. США, Китай, Швейцарія дуже добре в цьому плані розвиваються. Проте все одно сьогодні немає жодної держави, на яку можна вказати пальцем і сказати, що там працюється ідеально. Саме в цьому полягає шанс для України – зробити зрозумілу, безпечну та комфортну регуляцію із відповідними законами та регулюванням для комфортної роботи бізнесу.

Назвіть, на вашу думку, три найперспективніших сьогодні криптовалюти.

Фундаментально біткоїн є першою криптовалютою, яка є найбільш ліквідною і яка завжди матиме цінність. Навіть попри те, що кількість біткоїнів завжди буде обмежена 21 мільйоном монет.

Другою за капіталізацією і за популярністю є Ethereum, адже дуже багато проєктів працює саме на блокчейні Ethereum. Попри це, є дуже багато альтернатив, тому що з ростом ціни, росте і вартість транзакцій, більше навантаження на блокчейн, більше запитів за кількістю обробки транзакцій, а тому з’являються нові блокчейни.

Третім я би поставив Free TON. Якщо хто не знає, то «Телеграм» хотів запустити власну криптовалюту – TON. Проте регулятори цю ініціативу притлумили – і вона не була запущена. Але ком’юніті вирішило запустити власну монету Free TON. Вона розв’язує багато проблем з обробкою транзакцій, з тим, яку кількістю транзакцій може обробляти блокчейн, і що можна робити на цьому блокчейні. І сьогодні формується доволі велике ком’юніті розробників навколо Free TON. Тому, на мою думку, в нього найбільший потенціал. Адже саме на цьому вистрілив Ethereum, і вже багато розробників зацікавилися розробкою рішень та софту для цього блокчейну.

Саме тому я вважаю, що за Free TON теж є майбутнє. Проте мої слова слід сприймати не як заклик купувати монети, а загалом як перспективу розвитку і росту ком’юніті навколо цього блокчейну. А вже в подальшій перспективі, можливо, зросте і монета в ціні, адже на неї потенційно може з’явитися попит.

Читайте також: НБУ представив дорожню карти розвитку

Читайте також: Новини криптовалют

Коментарі:
Зараз читають
ноя
вгору