Сергій Лось: «Пандемія сприяла попиту на український ринок серед виробників грального обладнання»

23 Березня 2021, 14:12

Сергій Лось: «Пандемія сприяла попиту на український ринок серед виробників грального обладнання»

Український гральний ринок нині перебуває в активній фазі запуску попри існування низки проблемних моментів. Наприклад, сертифікація грального обладнання. На цю тему ми поспілкувалися з Сергієм Лосем, СТО компанії Galaxion, яка займається виробництвом ігрових автоматів, рулеток та онлайн-систем моніторингу для наземних гральних закладів. Він розповів нам про очікування від ринку України, вплив пандемії на наземний сегмент кількох закордонних ринків та саму компанію, потенційний рівень конкуренції виробників обладнання в Україні й останні тенденції в цій сфері. Більше новин про онлайн казино України – за посиланням.

Як ви оцінюєте український закон із легалізації грального бізнесу?

Цей закон був потрібний давно, і мене радує, що тепер він є хоч у якомусь вигляді. Я не можу сказати, як інші, що цей закон прямо зовсім поганий. Вважаю, він написаний доволі грамотно, хоча і були проблеми, спричинені голосуванням під час внесення поправок. Тому загалом я позитивно оцінюю закон, він дає можливість працювати, а в майбутньому до нього можна внести правки.

Скільки наземних гральних закладів відкриється в Україні в наступні два-три роки?

Складно сказати, я бачу, що в тій версії закону, яка нині чинна, таких залів буде не дуже багато, оскільки є ряд факторів, які обмежують їхню кількість, – вимога до відстані в 500 метрів від навчальних закладів, розміщення тільки в готелях. Максимум у країні працюватиме 100 залів. Я думаю, якщо бізнес почне працювати і до бюджету підуть податкові надходження, то народні депутати стануть лояльнішими та почнуть надавати певні поблажки. Головні питання – це зірковість готелів і відстань до освітніх закладів. Остання вимога просто викреслює можливість існування гральних закладів навіть у деяких обласних центрах, де за цими критеріями не проходить жоден готель. І незрозуміло, як рахувати ці 500 метрів та які заклади можна вважати освітніми. В законі прописані освітні заклади, дошкільні тощо, а як бути, якщо ідеться про дитячо-юнацьку спортивну школу?

На ці запитання повинна дати відповідь Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), і я сподіваюся, регулятор вирішуватиме такі проблемні моменти лояльно, адже жорсткіші умови просто зачиняють дорогу для бізнесу.

На вашу думку, які ризики та загрози можуть виникнути на перших етапах запуску грального ринку України? Чи стане перешкодою пандемія коронавірусу?

Пандемія, безсумнівно, є ризиком, але ми бачимо лояльне ставлення уряду, який не змушує заклади по всій країні закриватись.

Але з нашого досвіду можу сказати, що світовий гральний бізнес суттєво постраждав від пандемії. Наприклад, наше оперування в Грузії зупинене вже майже рік, бо заклади зачинені, а обладнання вимкнуте. Те ж саме відбувається і в Латинській Америці та в Іспанії, де бізнес працює частково і місцями. Скажімо так, в усьому світі наземний сектор перебуває на межі виживання.

А щодо України, то я думаю, невелика кількість залів, яка працюватиме, зможе знайти своє місце на ринку.

У яких країнах ви оперуєте? Які з них є найголовнішими для вашої компанії?

До закриття ринку України в 2009 році ми працювали під брендами «Одрекс», «Невада» і «Містер Голд» та були великою операторською та виробничою компанією. Наразі з оперування у нас є тільки ринок Грузії, де ми працюємо понад 10 років. І звісно, ми працювали лише на легальних ринках, ніколи не працювали за чорними чи сірими схемами.

Стосовно інших ринків, ми маємо гарну дистриб’юторську мережу з продажу грального обладнання в Іспанії, також працюємо в країнах Латинської Америки – Перу, Колумбії, Гватемалі. За онлайн-системами ми відомі в Грузії, Вірменії та Африці.

Які ключові критерії впливають на ваше рішення заходити чи не заходити на новий ринок?

Тут можна навести приклад вітчизняного ринку. У випадку з Україною ми ще не ухвалили остаточне рішення і чекаємо, поки стануть зрозумілими всі правила гри, без цього немає можливості розрахувати повний бюджет. Наприклад, оподаткування й організація боротьби з нелегальним бізнесом. Це важливий момент – чи підтримає держава своїх ліцензіатів?

Щодо інших ринків, візьмемо, наприклад, Латинську Америку. Наразі тут все геть сумно. Ми маємо два офіси в Перу та Колумбії, і там нині працює лише невеликий відсоток обладнання, адже гральні заклади з перервами відчиняються і зачиняються. Скажімо, активними є тільки три термінали з рулеткою з шести, але все обладнання увімкнене, щоб дотриматися соціальної дистанції.

В Іспанії те саме, в один час наче відчинили деякі зали в певних провінціях, але теж все працює через один термінал, люди не відвідують заклади, бо бояться. А оператори залів не платять за оренду грального обладнання і кажуть: «У нас немає грошей, нам би самим вижити». Тобто бізнес на межі виживання.

Який вплив спричинила пандемія на роботу Galaxion?

Для нас це був дуже серйозний і болісний удар, оскільки ми фактично втратили всі свої джерела фінансування. Просто уявіть собі – нині всі наші бізнеси перебувають у замороженому або напів замороженому стані. Але нас рятує те, що, окрім постачання грального обладнання, ми займаємося ще й виробництвом інших предметів, наприклад обладнання для медицини, це і дає нам змогу залишатися на плаву. Повної загрози потонути в нас немає, тому дуже сподіваємося зайняти свою нішу на ринку України.

Наскільки конкурентним буде український ринок для виробників грального обладнання? Чи доведеться вам поборотися за свою частку?

Так, нам однозначно доведеться боротися за своє місце під сонцем. В Україну входить багато великих і амбіційних компаній. Розумієте, окрім того, що компанії в принципі хотіли зайти на ринок, нині вони теж в стані стагнації, зараз їм немає чого робити. А тут раптом з’явилася мета – давайте зайдемо на український ринок. І, відповідно, всі вони заявилися.

Якби не пандемія, у нас було б буквально дві-три великі компанії-конкуренти. Але чимало з них зараз хоче працювати в Україні, адже в них є обладнання, яке поки немає куди встановити.

Тобто пандемія сприяла попиту на український ринок серед виробників грального обладнання?

Звісно, інакше б вони, можливо, займалися своєю Латинською Америкою і не мали б часу на Україну. А зараз вони сидять в офісах, їм немає куди постачати своє обладнання, яке стоїть на складах. Ці компанії нині дають будь-які умови, як-от колосальні розстрочки, аби тільки їхніми послугами користувалися. Від цього фактично виграють оператори, бо ціни на обладнання наразі знизилися, наскільки я розумію. За такої жорсткої конкуренції компанії вимушені зменшувати свої ставки для входу на ринок.

В Україні представники B2B-сектору теж мають отримувати ліцензії на роботу. З вашого досвіду – наскільки така практика поширена в інших країнах?

У кожній країні по-різному. Є юрисдикції, де таке ліцензування є, але я нечасто з цим стикався.

У нас із цією ліцензією не все зрозуміло, адже на сьогодні немає чіткого визначення, що можна вважати послугами в сфері грального бізнесу. Для себе я бачу так – це насамперед стосується компаній, які постачатимуть системи онлайн-моніторингу. Наша компанія теж займається постачанням таких систем, і тут точно потрібно бути ліцензіатами такої сфери послуг. Також ліцензію мають отримати компанії, які займаються платформами для онлайн-казино. В іншому мені складно сказати, поки в КРАІЛ не визначилися з переліком того, що можна вважати послугами. Але, на мій погляд, це все-таки більше про ІТ-послуги і також сервіс – грубо кажучи, ремонт грального обладнання.

Відповідно, для себе я виділив ті компанії, які мають додаткові послуги і додатковий дохід у сфері грального бізнесу на постійній основі. Наприклад, я уклав контракт із якимось казино на обслуговування його техніки, і в мене є сервісні інженери, які приїжджають до грального закладу і виконують роботу. Маючи такий контракт, я повинен отримати ліцензію. Якщо є внутрішній контракт на постачання послуг, то він має ліцензуватися.

В Україні досі є питання стосовно сертифікації грального обладнання. Якщо оператор подається на ліцензію до КРАІЛ, то ці сертифікати він надає сам чи їх йому видає постачальник обладнання?

Цей момент доволі зрозумілий. Сертифікат можуть отримати три категорії юридичних осіб: виробник, його уповноважений представник та імпортер. Якщо оператор купує обладнання, то виробник дозволяє йому провести сертифікацію. Але практика показує, що виробник має свого дистриб’ютора чи відчиняє власний офіс, які і здійснюють цю сертифікацію, після чого надають сертифікати операторам разом з обладнанням. Самі організатори зазвичай не мають достатнього досвіду чи бажання займатися сертифікацією. Виробник же хоче продати своє обладнання, отже, він його і сертифікуватиме.

В Україні ми чекаємо ухвалення технічного регламенту, тоді все буде зрозуміло. У проєкті техрегламенту все однозначно прописано. Головне завдання, щоб суб’єкт сертифікації, який подає документи на ігровий автомат чи онлайн-систему, перебував в Україні. Це потрібно, щоб існувала юридична компанія, до якої оператор зміг пред’явити претензії прямо або через КРАІЛ.

Які фактори гальмують запуск грального ринку України?

По-перше, невирішені питання з сертифікацією, технічним регламентом і акредитацією лабораторій. І це доволі складні моменти, на вирішення яких знадобиться десь пів року.

Друга перепона – це Податковий кодекс. Депутати мають ухвалити запропоновані поправки. Обов’язково потрібно скасувати податок на виграш або ж застосувати його в більш правильній формі, оскільки всі розуміють, що за таких умов неможливо чесно працювати, а якщо працювати чесно, то гравці підуть до тіньових операторів. Я вважаю, найбільш правильна практика – стягнення такого податку в кінці року. Через систему онлайн-моніторингу можна бачити гравців, які залишилися в плюсі. В деяких випадках казино може сплатити цей податок зі своєї кишені як податковий агент, щоб не втрачати клієнтів.

Варіант, який пропонують нині, – податок на виграші від 50 тис. гривень – теж не дуже життєздатний. Це не той виграш, за яким гравці ходять до гральних закладів та онлайн-казино. Так, це теж велика сума, але раніше виграші були мільйонні. Ось і уявіть картину – гравець легального українського казино виграв 1 млн гривень, але 180 тис. з них має віддати державі, а в нелегальному казино він отримає цю суму без жодних стягнень.

Третій момент, який я не можу поки до кінця зрозуміти, – що з касовими апаратами? Як вирішать це питання, коли бізнес почне роботу? В країні немає жодного зареєстрованого касового апарата під гральний бізнес. Оператор може отримати ліцензію, але не зможе почати працювати в Україні без касового апарата. До заборони в 2009 році були спеціальні касові пристрої під цей бізнес. Звичайні під цю діяльність не підходять, бо в гемблінгу є виграші, відповідно, інша база оподаткування. Тут є як продаж, так і придбання жетонів, тоді як у звичайному касовому апараті така функція відсутня. І нині для мене це питання, на яке ніхто не може дати відповідь.

З вашого досвіду, які зміни та тенденції з’явилися в сфері грального обладнання за останні кілька років?

Якщо ми кажемо про наземне казино, то з технічного – автомати стали більшими за розміром, у них використовують два-три монітори. Все виконане в стилі хай-тек. І це саме ті технічні речі, які нині диктує ринок.

Але тут є інше питання. Особисто я очікую певного перехідного періоду, коли українські гравці, які звикли до «миттєвих лотерей» на комп’ютерах, лякатимуться сучасного грального обладнання перші пів року. З таким явищем ми зіштовхнулися в Грузії на першому етапі запуску грального ринку. Тоді там стояли старі апарати з не менш старим програмним забезпеченням, а ми туди завозили останні новинки. Однак люди однаково продовжували сидіти за старими автоматами, бо щось нове для них було незвичним.

Однак цей момент звикання рано чи пізно пройде, можливо, на перший час операторам потрібно використовувати ті автомати, які більш знайомі українському гравцю. Не виключаю ситуації, що сучасний класний автомат, який дорого коштує, може не подобатися чи не бути комфортним для гравця. А якийсь там старий умовний «МегаДжет» буде клієнту приємним, бо раніше він на ньому грав, до заборони в 2009 році.

Читайте також: Концепт-художник у гемблінгу та геймінгу – одна з популярних сучасних професій

Читайте також: Безпека в казино: порівнюємо наземний та онлайн-сегменти

Коментарі:
Зараз читають
вгору