Підпишіться на новини

Українська ІТ-сфера має можливості стати повноцінним розробником грального ПЗ – Валерій Омельченко

8 травня 2020, 13:26
Голосів: 2

Цифрові технології докорінно змінили індустрію грального бізнесу, нині ж саме онлайн-казино демонструють зростання прибутків на фоні закриття наземних закладів і збитків букмекерів. Про стан української ІТ-сфери нам розповів віцепрезидент Асоціації платників податків України Валерій Омельченко, який окреслив майбутні тенденції грального програмного забезпечення та поділився інформацією стосовно розвитку українського ІТ в контексті бізнесу азартних ігор.

Українська ІТ-сфера має можливості стати повноцінним розробником грального ПЗ – Валерій Омельченко

Валерію, як розвиток нових ІT-технологій сприятиме розробці грального програмного забезпечення (ПЗ)?

Ми не можемо заперечити той факт, що IT-технології всюди навколо нас. Вони повністю глобалізують світ через різноманітні мережеві платформи. Зараз важко уявити суспільство, яке живе без смартфонів чи Інтернету. Однозначно, нові ІT-технології сприяють розробці й грального програмного забезпечення. Наприклад, індустрія азартних ігор з появою криптовалюти включила цей спосіб у список дозволеної оплати. Таким чином, гравцям стало простіше проводити транзакції та приєднуватися до платформ, де є розрахунок криптовалютою.

Зараз набирає популярність віртуальна реальність – VR, тож технічні компанії випускають широкий спектр VR-пристроїв. Очікується, що VR користуватиметься попитом в азартних іграх онлайн.

Розпізнавання обличчя – ще одна технологія, яку може використовувати гральна індустрія, особливо для захисту коштів і виграшу, а ще в боротьбі з хакерами. За наявності технології розпізнавання обличчя можна легко виявити аферистів. Гравець повинен лише надати чітку цифрову фотографію свого обличчя. Для більшої надійності можна обрати шифрування. Ця технологія із 128-бітовим паролем захищає особисті та фінансові дані гравців від кіберзлочинців, яких зараз дуже багато. Довжина пароля шифрування з часом поступово збільшується, щоб створити міцнішу стіну безпеки навколо даних гравців.

Також із додаванням більшої кількості технологічних інновацій у гральне ПЗ усувається вірогідність людських помилок. Технології відповідають чітко складеному логічному алгоритму, що зводить можливість помилок майже до нуля, коли емоції гравців беруть гору. І такі рішення лише посилюють довіру гравців до оператора.

Як ви бачите розвиток і підтримку онлайн-гемблінгу в Україні, особливо в контексті державного регулювання?

Хоч гральна індустрія розвивається десятиліттями, однак суспільство сприймає її неоднозначно: переважна більшість ставиться негативно з позиції моралі та законності, але не можна заперечувати, що цей бізнес прибутковий і держава може отримати солідні податкові відрахування. І низка країн обрала шлях легалізації, мотивуючи таке рішення бажанням зробити гральний бізнес більш цивілізованим і підконтрольним. Проте легалізовані азартні ігри також можуть відрізнятися за своєю суттю. У Великобританії їх повністю регулює держава. А от у Німеччині онлайн-казино знаходилися під повною забороною та лише нещодавно їх вирішили узаконити. Сусідня Польща взяла азартні ігри під жорсткий держконтроль і заборонила рекламу, а в Білорусі, навпаки, гральний бізнес процвітає ще з 90-х років. Стосовно України, то в нас заборони вступили в дію 2009 року, але туди не потрапили лотереї. З цього часу гральна індустрія пішла в «тінь», а гравці втратили перевагу дотримання операторами принципів відповідальної гри.

Така заборона призвела до зростання популярності онлайн-казино, і в 2011 році були ухвалені поправки до закону, відповідно до яких скасували електронні симулятори, віртуальні букмекерські контори й онлайн-казино. Зрозуміло, це не зупинило користувачів від відвідування гемблінг-сайтів, які змінили формат роботи: почали відкриватися великі інтернет-портали з безліччю абсолютно різних ігор. У 2019 році президент Володимир Зеленський знову повернувся до ідеї легалізації гральної індустрії, але законопроєкт зараз перебуває на стадії внесення правок.

Звісно, робити висновку зарано, але, на мою думку, не потрібно боротися з тим, що можна поставити на потрібні «рейки» – у нашому випадку на норми закону, взявши приклад з інших держав, де цей бізнес легалізований.

Мають діяти правила, виконання яких контролюватиме держава. Наприклад, азартні ігри повинні показувати користувачу ліцензійний статус, умови та правила – це допоможе вирішити, з якими компаніями ви хочете грати та якими є ризики. Також узаконення дозволить надавати інформацію про те, як безпечно грати в азартні ігри, та ознайомлювати з правилами будь-яких запропонованих ігор. Для різних видів бізнесу також може знадобитися довідник гравців про ігри. Вони повинні надавати конкретну інформацію про рахунок гравця, дозволені транзакції, правила, описи ігор та ймовірність виграшу, а також мати справедливу, відкриту та прозору політику, процедури подання скарг тощо.

Як Україна може наздогнати інші країни в розвитку IT-сфери?

Думаю, всі знають про масштабний проєкт «Країна в смартфоні» й обізнані з додатком «ДІЯ», а це вже неабиякий прорив у сфері ІТ-послуг на державному рівні. ІT-технології відіграють важливу роль в українському суспільстві та впливають на економіку держави. У свою чергу, продовжується автоматизація різних виробничих процесів, розробка програмного забезпечення, збільшуються потреби в хмарних сервісах. Наші темпи розвитку в ІТ-галузі не настільки швидкі, як би хотілося, але вони уже відбуваються. Україна має вдосконалювати освітні програми, дбати про кібербезпеку, покращувати інфраструктуру, захищати інтелектуальне право. Тому всі зусилля треба направити на створення сприятливих умов, які б дозволили IT-технологіям і далі розширюватися на внутрішні ринки. ІT-галузь – це не просто технології, а інструмент для спрощення життя людей і підвищення якості послуг.

Нині більшість програмістів працюють на аутсорсингу в закордонних компаніях. Які перспективи ІТ-сфери – чи буде Україна виробником власного грального програмного забезпечення?

Україна, звичайно, може бути виробником будь-якого програмного забезпечення, якщо це законно. Потрібні фахівці, кошти, гарантії та ухвалені відповідні норми. На сьогодні в Україні створений реєстр виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення, передбачений Концепцією легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням.

Як відомо, SGS Universal була однією з найпопулярніших українських компаній-розробників грального ПЗ із 2009 року. Вона розробила понад 100 ігрових автоматів.

Наскільки Україна приваблива для інвесторів? Хто нині інвестує в українські ІТ-проєкти та компанії?

За останні роки інвестиційна привабливість України зросла в рази. Згідно з рейтингом Doing Business 2019, Україна отримала 71-шу позицію зі 190 країн світу. Якщо в 2018 році найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до підприємств промисловості, то у 2020-му експерти називають такі сфери, як ІТ, сільське господарство й енергетика. Проте у першу чергу надходження інвестицій залежить від сприятливої політики та законотворчих процесів. До основних країн-інвесторів належать Кіпр, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Австрія, Швейцарія. Найбільшим інвестором у сфері ІT є США, зокрема американо-український фонд Horizon Capital. На жаль, попри всі прогнози, українським ІT-проєктам катастрофічно не вистачає коштів, а інвестори не поспішають на допомогу. Тож безліч українських стартапів так і залишаються на стадії розробки. Проте справа не лише в грошах, а й у доцільності того чи іншого IT-продукту. Треба визначати реальну необхідність технології та оцінювати майбутню перспективу Software і Hardware.

Які країни та ринки обирають Україну як місце для розміщення своїх офісів? Чи є серед них розробники ПЗ для онлайн-казино?

До таких країн я б зарахував Китай, Францію, США, Велику Британію, Швецію, Білорусь. Серед них є і розробники ПЗ для онлайн-казино, наприклад, компанії NetEnt (Швеція) і Belatra (Білорусь).

Наскільки позначились обшуки в ІТ-компаніях, які створювали ПЗ для азартних ігор, на репутації України як юрисдикції для розміщення офісів IT-компаній?

На мою думку, репутація Україні не надто постраждала. З року в рік уряди різних країн усвідомлюють переваги регулювання ринку азартних ігор, а не заборону галузі. Якщо розглядати випадок з обшуками, то треба його трактувати законодавчо. Згідно із ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні», порушниками є організатори, які створюють умови для проведення азартних ігор та отримання грошової вигоди. У свою чергу, якщо ІT-розробники ПЗ не брали участі у діяльності азартних ігор чи ігрових автоматів, вони не порушили закон. Їхній прибуток – це розробка комп'ютерних програм, які не заборонені та які замовники можуть використовувати не лише в Україні.

Читайте також: Законопроєкт з легалізації азартних ігор в Україні почнуть розглядати в травні

Читайте також: Останні новини кіберспорту

28 Травень
вгору