Підпишіться на новини

Вікторія Закревська: «Питання азартних ігор, які потрапляють в парламент, тонуть там у популізмі»

28 квітня 2021, 09:23
Голосів: 6

Процес виведення з тіні грального ринку України стикався та продовжує стикатися із шаленим опором народних депутатів. Чому так відбувається? Хто стоїть за політизацією цього питання? Чи ефективно працює КРАІЛ та як пожвавити гральний ринок України – у інтерв’ю команді LoginCasino розповіла засновниця комунікаційного агентства BOLDOZER Вікторія Закревська.

Вікторія Закревська: «Питання азартних ігор, які потрапляють в парламент, тонуть там у популізмі»

Доброго дня, розкажіть більше про вашу роботу в BOLDOZER, яка у вас мета та чим конкретно зараз займається компанія?

BOLDOZER – це бутікове консалтингове агентство в сфері комунікацій, яке я власне і заснувала. У мене дуже невелика команда людей: політолог, технолог, два менеджера і асистент, ми консультуємо кілька іноземних компаній з питань стратегічних і кризових комунікацій, допомагаємо їм донести важливі для їхнього бізнесу меседжі в потрібних країнах. Клієнти приходять за рекомендацією моїх закордонних колег зі Швеції, Великої Британії, Ізраїлю та інших країн.

Вас запрошують як експертку на різні заходи, присвячені гемблінгу. Чому ви підтримуєте розвиток цієї сфери в Україні?

З 2020 року я пишу PhD-дисертацію на тему легалізації грального бізнесу у Великої Британії, Білорусі та Україні. Тому тема презентує безпосередній професійний інтерес: шлях, який проходить Україна, не є унікальним в широкому сенсі – гемблінг в різний час новітньої історії був заборонений або обмежений в доступі для населення на законодавчому рівні практично скрізь.

Причини були різні: від «гріховності» загравання з долею до опору новому типу масових розваг, який відволікав робочу силу від свого призначення в модерновому суспільстві – роботи. В України в цьому сенсі був свій унікальний комплекс причин, відгомони розуміння яких ми бачимо і сьогодні на прикладі складнощів, пов'язаних із запуском ринку азартних ігор. Але головне залишається незмінним – Україна, як і інші країни європейської політичної культури, знову визнає гемблінг лише однією зі сфер економіки. Мені ці події цікаві як матеріал для дисертації.

Комісія вже видала понад 15 ліцензій операторам. Чи хороший це показник, на вашу думку, та як загалом ви оцінюєте роботу КРАІЛ?

15 ліцензій при наявності компаній, у яких кілька видів діяльності, – це мінімум. Це компанії з українським корінням, які не побоялися ризикнути грошима і показали державі добру волю, готовність нести свою частку відповідальності за майбутній ринок грошима в надії на те, що влада доробить свою частину роботи і завершить формування необхідної нормативно-правової бази, врегулює проблему оподаткування. Тільки після цього ринок запуститься і можна буде оцінювати інтерес до нього інвесторів – місцевих та зарубіжних. Сьогодні це компанії, які готові ризикнути чималими грошима, – найбільші місцеві гравці. Але таких може бути значно більше.

Робота КРАІЛ в умовах протидії – гідна принаймні поваги. Їм вдалося запустити процес роботи, видати перші ліцензії у всіх категоріях, розблокувати процеси в міністерствах, організувати надходження грошей до бюджету. Критикувати їх можна нескінченно, чим і займаються багато парламентаріїв, перекладаючи з хворої голови на здорову, а ось допомогти їхній діяльності мало хто взявся.

Головними чинниками блокування запуску роботи операторів називають пандемію, податки та сертифікацію. Останнє вже зсунулось з мертвої точки, а от наскільки серйозним є податкове питання та чи зміниться ситуація у цьому питанні? Якщо так, то коли?

В процесі приватних консультацій закордонні компанії не очікують розв’язання податкової проблеми в 2021 році. Виходять вони з оцінки швидкості роботи парламенту по основному закону. На жаль, все, що потрапляє в парламент щодо питань азартних ігор, тоне там в популізмі.

Які, на вашу думку, податкові ставки є оптимальними для українського грального бізнесу? Та чи справді в Україні дорогі ліцензії?

Питання оподаткування не є моїм профільним, але повторю думку більш досвідчених колег і реакцію іноземних клієнтів – вибравши модель високої вартості ліцензій Україна повинна знизити податки: або одне, або інше.

На першому етапі формування ринку йому потрібно дати стимул – ним може бути скасування GGR, відстрочка цього податку на 2-3 роки, а після – поступове збільшення. За цей час виконавча влада отримала б необхідні час, ресурси і знання для грамотного управління системою онлайн-моніторингу та операціями.

Але навряд чи українські законодавці підуть на це, тому компромісним міг би бути законопроєкт 2713-д з можливістю перегляду. Хоча досвід інших країн і показує, що з часом регулювання ринку стає тільки жорсткішим, аж ніяк не ліберальнішим, а отже очікувати на зменшення податків опісля не варто.

Нещодавно у ВРУ зареєстрували законопроєкт, який конкретизує заборону реклами азартних ігор. Він забороняє зовнішню, внутрішню, а також рекламу на телебаченні, в друкованих виданнях та інтернеті (окрім спеціалізованих сайтів та видань). Як ви ставитесь до таких змін та чи виправдані вони?

Теперішні закони цілком в змозі регулювати питання реклами: про азартні ігри і про рекламу. Необхідні поправки можна вносити в них. Хто і як виконує ці норми – це інше, хоча й актуальне питання.

У зазначеній вами ініціативі я вбачаю швидше політичну кон'юнктуру: фракція, частиною політичного капіталу якої є закриття ринку азартних ігор в 2009 році, повертає собі заборонну публічну повістку у вигляді окремого законопроєкту.

КРАІЛ сьогодні не має повноважень, які б дозволили припиняти незаконну рекламу азартних ігор. Чи варто було б надати комісії такі повноваження?

Звичайно. Логічно було б дати регулятору такі повноваження. Вони є у відповідних колег і у Великій Британії, і в Білорусі. Але там запуск ринку і діяльності компетентних органів відбувається не в режимі протидії, саботажу і ненависті, як в Україні.

Тому, думаю, що на цьому етапі варто було б не додавати навантаження КРАІЛ, враховуючи її дуже обмежені ресурси. Спочатку потрібно озброїти ресурсами комісію – передовсім довірою, а потім вже озброювати її для функцій контролю і покарань. До цього можна повернутися пізніше.

Також депутати однієї з фракцій парламенту нещодавно внесли законопроєкт, який припиняє дію закону про гральний бізнес, а інша фракція хоче провести всеукраїнський референдум на цю тему. Які шанси на здійснення однієї чи іншої події та як ви можете пояснити опір легалізації, що демонструють деякі депутати?

Легалізація грального бізнесу в Україні – вкрай політизоване питання з моменту його заборони. Забороняли через загрозу національній безпеці. Перехідного періоду, як в Росії, не було, бізнес збанкрутував, а, значить, став кровним ворогом політиків, які просунули цю ідею. Це тепер їхній політичний капітал. Законопроєкт тоді вносили представники Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко. Тому я в цих ініціативах вбачаю логіку продовження політичних дискурсів, які тоді були прийняті політичною елітою.

Сьогодні ця еліта – в опозиції, в меншості, тож і використовує свій порядок для електоральної боротьби. Тому такі ініціативи будуть з'являтися, процесу будуть чинити опір, але якщо президент і далі буде демонструвати політичну волю в питанні детінізації економіки – відкриття ринку азартних ігор відбудеться.

Читайте також: Єдина податкова ставка в 10% не враховує маржинальності кожного з видів гемблінгу – Микола Мельник

Читайте також: Ринок азартних ігор формується абсолютно природним чином – Антон Кучухідзе

8 Травень
вгору