Підпишіться на новини

Владислав Яровой: «Найскладнішим викликом для державних регуляторів є контроль діяльності в Інтернеті»

14 лютого 2020, 16:34
Голосів: 10

Обшуки в ІТ-компаніях, боротьба з онлайн-казино на фоні спроб легалізації грального бізнесу – останнім часом жваво обговорювані в Україні теми. Щоб з’ясувати, наскільки законно діють правоохоронці та які наслідки матимуть останні судові рішення, ми звернулися до Владислава Ярового, СЕО юридичної компанії VigoLex, що спеціалізується на обслуговуванні онлайн-гемблінгу.

Владислав Яровой: «Найскладнішим викликом для державних регуляторів є контроль діяльності в Інтернеті»

Спочатку нагадаємо передісторію нашого інтерв’ю. За грудень 2019-го та неповні два місяці від початку цього року сталося кілька резонансних подій. По-перше, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), на своєму сайті опублікувала повідомлення про рішення суду стосовно негайного блокування онлайн-ресурсів з азартними іграми. Однак в Єдиному реєстрі судових рішень воно на той момент було відсутнє.

По-друге, Нацбанк, а згодом і кіберполіція, розіслали банкам листа про необхідність припинити платежі на користь гральних закладів і, відповідно, виплати гравцям. До списку, який зазначений в листі кіберполіції, потрапили онлайн-казино, букмекери і навіть інформаційні ресурси.

По-третє, у грудні минулого року до ВР України був поданий законопроєкт № 2634 (від 19 грудня 2019 р.), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу України з тим, щоб ввести оподаткування, зокрема, для іноземних операторів азартних ігор онлайн, що надають послуги фізособам, а також постачальників ПЗ та ін.

По-четверте, нещодавно відбулися обшуки в IT-компаніях, які розробляють програмне забезпечення для гральних операторів.

Оцінку кожному випадку дав Владислав Яровой.

Офіційних заяв від провайдерів з приводу листа НКРЗІ наразі немає (принаймні, у відкритих джерелах). Скажіть, що згідно із законом України вони повинні робити після публікації такого повідомлення?

Перш за все, необхідно розуміти, що оголошення на сайті НКРЗІ виконує суто інформаційну функцію. Станом на 18 лютого 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вказаним регулятором номером кримінального провадження немає публічно доступного судового рішення.

До отримання копії ухвали слідчого судді провайдери мають право не брати до уваги інформаційне повідомлення НКРЗІ. Наразі ми бачимо, що всі зазначені в ньому ресурси були заблоковані, отже, швидше за все, копію ухвали операторам надіслали напряму.

Проте все ще залишається питання, чому ухвала відсутня в офіційному реєстрі, хоча наступна ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2020 там вже є.

За якими критеріями відбирають ці сайти, зважаючи, що в переліки, про які йдеться вище, потрапили й певні інформаційні ресурси?

Оскільки ухвали слідчого судді про накладення арешту в справі № 757/3623/20-к немає у відкритому доступі, неможливо визначити підстави застосування арешту, а, відповідно, і критерії, за якими були відібрані веб-ресурси, внесені до переліку.

Як показує практика, закривають доступ до основних веб-ресурсів, а також їхніх «дзеркал», якщо є підстави вважати, що їх використовують з метою провадження грального бізнесу (доступ до проведення азартних ігор у вигляді ігрових автоматів, покерних карт, віртуальної рулетки та можливості робити ставки на спортивні події тощо) та/або вчинення інших злочинів.

Також нагадую, що рішення й ухвали суду, зокрема і слідчого судді, можна оскаржувати та доводити незаконність вчинених дій стосовно інформаційних ресурсів.

Слід звернути увагу, що 12 лютого на сайті НКРЗІ з’явилося ще одне повідомлення, яке стосується ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/1439/16-к (кримінальне провадження №12016100040000990) щодо блокування ряду веб-ресурсів, серед яких favorit.com.ua, www.favbet.com та інші.

Яка відповідальність чекає на інтернет-провайдерів і банки, якщо вони не виконають вимоги НКРЗІ, рекомендації Нацбанку та кіберполіції (до речі, вона чекає від фінансових установ на інформацію про вжиті заходи)?

По-перше, закриття доступу до вказаних в ухвалі веб-ресурсів є не вимогою НКРЗІ, а резолюцією, викладеною в ухвалі слідчого судді, яка підлягає обов’язковому виконанню. Стосовно рекомендації НБУ, викладеної в листі «Про неухильне дотримання вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”» № 57-0009/2674 від 17.01.2020, слід враховувати, що лист НБУ не є нормативно-правовим актом, обов’язковим до виконання, а має рекомендаційний характер.

По-друге, відповідно до змісту цього листа, НБУ «наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог Закону та недопущення розрахунків, прямо чи опосередковано пов'язаних із здійсненням грального бізнесу».

На мою думку, банки й інші фінансові установи зараз будуть значно обережнішими під час співпраці з клієнтами у цій сфері.

Чому в період дії заборони на азартні ігри онлайн виникає ініціатива включити їх до переліку суб’єктів оподаткування? І чому тоді з ними зараз так активно борються (хоча раніше, принаймні, удавали, що не помічають)?

Хоча заборона на азартні ігри в Україні ще досі існує, інформаційний простір навколо цієї теми наразі переповнений різноманітними ідеями та пропозиціями. Це не дивно, адже після того, як буде ухвалено закон про легалізацію грального бізнесу, Україна, дійсно зазнає радикальних змін на ринку гемблінгу. Тому ініціатива щодо включення азартних ігор до переліку суб’єктів оподаткування не викликає подиву.

Законопроєкт № 2634 (від 19 грудня 2019 р.), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу України з метою оподаткування, зокрема, доходу іноземних операторів азартних ігор, виправдано викликав шквал критики. Очевидно, що документ потребує ретельного доопрацювання. Обґрунтовані побоювання викликає небезпідставне припущення, що мета цього законопроєкту не наповнення бюджету України податками від доходів іноземних компаній, а запровадження контролю за інтернет-простором. Численні невизначеності можуть стати інструментами цензури.

Що стосується розпочатої активної боротьби з онлайн-казино, обшуків в IT-компаніях, то це, на мій погляд, також можна пояснити прагненням держави повністю взяти під контроль ринок. Тому ми бачимо спроби припинити діяльність якомога більшої кількості дотичних до індустрії гравців з метою старту на нових засадах. А також це допомагає зацікавленим гравцям стимулювати прискорення ухвалення Закону та введення прозорих і чітких правил гри.

У яких країнах є схожа ситуація, тобто боротьба з незаконними гемблінг-операторами в Інтернеті за повної заборони грального бізнесу? Які засоби використовують там і яка відповідальність за порушення закону передбачається?

Загалом, усі країни світу в спробах врегулювати ринок азартних ігор стикаються з тими ж проблемами. З одного боку, державні регулятори прагнуть обмежити шкідливий вплив, який можуть мати азартні ігри на суспільство, з іншого – враховуючи величину грошового обігу на ринку, багатьом державам важко ігнорувати позитивні сторони легалізованого гемблінгу, зокрема, наповнення державного бюджету, створення робочих місць, сприяння туризму. Більшість розвинених країн має свої, напрацьовані роками, важелі контролю за діяльністю операторів ринку. Усі прагнуть встановити баланс між позитивними та негативними аспектами гемблінгу. Так, наприклад, чинне законодавство про азартні ігри у Великобританії дозволяє гемблінг, проте також передбачає чималі штрафи в разі порушення встановлених вимог.

Сполучені Штати Америки, де в переважній більшості штатів діє сувора заборона на азартні ігри, заохочують громадян звертатися до представників відповідних органів щодо наявних підозр стосовно організації гемблінгу.

Найскладнішим викликом для державних регуляторів, утім, було та залишається контроль діяльності в Інтернеті. Можливість обійти блокування, складнощі з визначенням юрисдикції й інші особливості онлайн-ігор продовжують робити інтернет-простір своєрідною «сірою» зоною, яку дуже складно контролювати.

Наприклад, у Росії діють заборони та постійно блокуються сайти онлайн-казино, проте організатори мають сотні «дзеркал», які продовжують працювати в обхід усіх обмежень.

У багатьох країнах Африки діє фактична заборона на онлайн-гемблінг, проте реальної технічної можливості для блокування всіх онлайн-ресурсів в країнах континенту нема.

Успішним прикладом є Китай, де уряд повністю контролює інформаційний простір, а тому там вкрай складно надавати послуги з організації азартних ігор.

Які є тенденції у боротьбі з незаконним онлайн-гемблінгом у тих країнах, де азартні ігри офіційно дозволені?

Тенденцією можна назвати посилення контролю з боку державних органів країн в прицільній боротьбі з операторами онлайн-ігор, що діють на чорному ринку в обхід правил ліцензування. Так, наприклад, австралійський уряд оприлюднив намір співпрацювати з місцевими постачальниками інтернет-послуг для блокування несанкціонованих в Австралії інтернет-казино й ігрових платформ.

Також, незважаючи на високорозвинений ринок азартних ігор на Мальті, державний регулятор азартних ігор не так давно відзвітував про початок співпраці з місцевими правоохоронними органами, щоб витіснити нелегальний гемблінг з країни.

З розвитком штучного інтелекту та можливістю обробляти великі масиви даних ефективність боротьби з незаконним онлайн-гемблінгом буде зростати.

Проте зрозуміло, що організатори незаконних онлайн-казино також не стоять на місці та постійно вдосконалюють і вигадують нові шляхи для надання послуг в усьому світі в обхід усіх заборон.

Чи дійсно були законні підстави для обшуків IT-компаній у Києві та Харкові? Вони справді порушили закон про заборону азартних ігор?

Перш за все, питання про наявність законних підстав для проведення обшуку вирішується слідчим суддею або судом.

Проте, виходячи з публічної інформації, одна з компаній займалася трафіком для онлайн-казино, ще одна мала мальтійську ліцензію і, відповідно, мальтійську компанію, яка надавала різні послуги в гемблінг-індустрії. Відповідно до відомої нам інформації, кримінальні провадження відкрито за ст. 200, 2032, 209 КК України. Виходячи з того, що основною претензією є ст. 2032, а відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу» суб’єктами, на які розповсюджується відповідальність, є організатори азартних ігор – фізичні та юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. Відповідно, на мою думку, ні одна, ні інша компанія не є суб’єктами зазначених правопорушень. Ст. 209 повинна була випливати з незаконності отриманих доходів від гемблінгу, а стосовно ст. 200 – тут важко сказати, чи займалися компанії незаконними діями з документами на перекази, платіжними картами.

Яким чином розробники ПЗ, які знаходяться в Україні та співпрацюють із гемблінг-операторами, можуть убезпечити себе від таких обшуків?

Повністю убезпечити себе від обшуків буде майже нереально, проте я дам кілька рекомендацій таким компаніям:

  1. Укладіть договір з адвокатом, який у разі обшуку буде представляти інтереси компанії та захищати її.
  2. Налагодьте правильне зберігання важливої документації/обладнання. Найкраще мати хмарні сервери (або реальні, але в якійсь іншій країні), де зберігатиметься весь ваш софт/документація.
  3. Бажано мати можливість віддалено блокувати всі комп’ютери, що є в офісі, та додатково криптувати всю інформацію на комп’ютері.
  4. Користуйтеся ліцензійним програмним забезпеченням.
  5. Введіть систему безпеки у вашій компанії.
  6. Проведіть інструктаж для всієї команди стосовно того, що робити та говорити під час обшуку.
  7. Пам’ятайте: згідно зі ст. 63 Конституції України, ви маєте право не свідчити проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів, тож попередьте команду, що кожен має право зберігати мовчання.
  8. Укладіть договори з вашими контрагентами з визначеною винагородою за створення ПЗ (головне – не у вигляді відсотку від доходу онлайн-казино).

Є ще і багато інших заходів, необхідних для захисту бізнесу, адже це – питання комплексне.

І головне: якщо ви просто розробляєте ПЗ, ви не порушуєте законодавство України про заборону азартних ігор!

А якщо до розробників уже прийшли з обшуком, що робити в першу чергу і як потім повернути вилучене майно, закрити кримінальні провадження на працівників (якщо їх відкрили) тощо?

Якщо до вас прийшли:

  1. Одразу дзвоніть вашому адвокату, оскільки саме від нього буде залежати, наскільки правильно проводитимуть обшук.
  2. Якщо є технічна можливість, блокуйте всю техніку.
  3. Обов’язково вимагайте копію ухвали слідчого суді або суду, де прописано місце проведення обшуку, підстави такого проведення, яку інформацію планують знайти тощо.
  4. У жодному разі не намагайтеся заважати особам, які проводять обшук, але уважно слідкуйте за їхніми діями, та, за можливості, фіксуйте їх. Тут головна робота буде у вашого адвоката, проте до моменту його прибуття ви повинні самі слідкувати за правильністю дій.
  5. Обов’язково під час обшуку повинно бути мінімум двоє понятих, які спостерігають за усіма діями правоохоронців. Саме тому обшук повинен проводитися кімната за кімнатою, а не одразу всюди.
  6. Якщо вилучається певна техніка, вимагайте правильної фіксації слідчим її характеристик (назва, серійний номер тощо). Інакше, коли виграєте справу, назад можете отримати не вашу техніку (а якийсь мотлох).

Це базові поради, дотримання яких допоможе вам зберегти свої гроші та виграти справу в суді.

Нагадаємо, раніше ми наводили приклад нового засобу для обмеження доступу до ресурсів з азартними іграми, що працюють онлайн.

Читайте також: Як захищають гемблерів у Великобританії

Читайте також: Чому лутбокси останнім часом все частіше стають приводом для скандалів

30 Жов
вгору