Підпишіться на новини

В’ячеслав Халанський: «Психотерапія є дієвим засобом лікування лудоманії»

14 квітня 2020, 12:31
Голосів: 2

Останнім часом все більшу увагу ЗМІ привертають проблеми, що спричиняють азартні ігри. Лідером серед них є лудоманія – залежність від гемблінгу та процесу гри. Ми поспілкувалися на цю тему з психологом-практиком В’ячеславом Халанським.

В’ячеслав Халанський: «Психотерапія є дієвим засобом лікування лудоманії»

Фахівець розповів, що схильність до залежності може сформуватися з дитинства. Також пояснив, як лікувати постраждалих гравців, які кроки має зробити український уряд після легалізації грального бізнесу та чому варто обмежувати рекламу гемблінгу.

В’ячеславе, чому виникає лудоманія і чи правдиве твердження, що хтось схильний до неї більше, а хтось – менше?

За час своєї психотерапевтичної практики я помітив (це також підтверджують експертні дослідження, наприклад «Costs and Treatment of Patalogical Gambling» Генрі Лесієра), що перший із шляхів до лудоманії – це метод виховання. Так, одного з моїх клієнтів батько брав малюком до зали ігрових автоматів, і коли він виріс, почав програвати там значні суми. Другий шлях – економічний. Інший мій клієнт, який програв €40 тис., почав грати, коли його батьки шукали кошти на складну операцію. Гроші згодом знайшлися, але клієнт грати не перестав. Третій шлях – психологічна залежність. Вона виникає за рахунок ефекту нагороди через виділення дофаміну, відомого як гормон задоволення. Це й активізує ланцюжок «винагорода – задоволення». Кожен із зазначених шляхів призводить до психологічного та поведінкового розладу.

Ми не маємо чітких досліджень про те, чи є хтось більш схильним до лудоманії. Але виходячи з теоретичного припущення про здорову залежність, яка формується в сім’ї у дитини з батьками, можна сказати, що до будь-якої залежності схильні ті люди, які мали проблеми здорової прив’язаності. Наприклад, недостатня кількість емоційно-теплих стосунків. Люди з ігровою залежністю часто згадують про свої холодні стосунки з батьками, що не приносило їм задоволення. Тепер вони отримують його через гру.

Які найкращі методи лікування ігрової залежності? Чи можна виділити країни, які досягли значних успіхів у цьому питанні?

Психотерапія – дуже гарний спосіб лікування. Її найбільш ефективними напрямами нині є екзистенційний аналіз, когнітивно-поведінкова терапія та гуманістичні напрямки психотерапії.

Зокрема, такі країни, як Японія, США та Сінгапур, мають великий досвід лікування лудоманії. Це пов’язано з тим, що відкриття казино паралельно супроводжувалось професійною психологічною допомогою гравцям. Скажімо, перше легальне казино Сінгапуру відкрилося 2010 року, а в 2018-му за психологічною допомогою через онлайн-канали звернулося 13 580 осіб, за професійною медичною – близько 1000. І це при тому, що там є Національна рада з проблем азартних ігор, яка регулярно інформує населення про ризики та допомагає постраждалим гравцям.

Тоді які механізми захисту гравців варто використати Україні після легалізації азартних ігор?

Я вважаю, що нам потрібно розвивати професійні психологічні та соціальні служби. Варто взяти на озброєння стандарти світових асоціацій, які займаються проблемами лудоманії десятки років. Наприклад, The National Center for Responsible Gaming, American Gaming Association, Gambler Anonymous, Gam-Anon International, National Center for Resopsible Gaming.

Однак до цього досвіду слід звертатися з урахуванням соціального контексту в Україні. Реклама в Інтернеті має бути під контролем. Я часто бачу рекламу азартних ігор чи ставок, але не бачу реклами психологічної допомоги гемблерам. Потрібно належним чином інформувати населення про негативні наслідки азартних ігор. Яскравим прикладом тут слугує США з такими показниками:

  1. Сума заборгованості залежних гравців коливається від $38 664 у Вісконсині до $113 640 в Іллінойсі.
  2. Середня сума довічного боргу – $61 000. Можна лише припустити, як це впливає на сім’ю, роботу і життя гравця.
  3. У сім’ях гравців рівень суїциду втричі вищий.
  4. 26-30% шлюбів лудоманів руйнуються.
  5. 69-76% патологічних гемблерів мають проблеми з роботою.
  6. 70-76% гравців страждають від депресивного розладу.

У Грузії почали змінювати законодавство, оскільки, на думку суспільства, засилля реклами спровокувало спалах патологічного гемблінгу. Реклама справді має такий вплив на формування поведінкових розладів?

Так, я погоджуюсь з цими кроками. Нам потрібно розуміти, що способи впливу ігрової залежності на психіку набагато складніші, ніж алкогольної. Адам Альтер, викладач маркетингу в Нью-Йоркській школі бізнесу, так сказав про природу впливу маркетингу через комп’ютери та смартфони: «Проблема не в тому, що людям не вистачає сили волі, а в тому, що по інший бік екрану знаходяться тисячі людей, чиє завдання – зруйнувати твій самоконтроль. Відомо, що «Фейсбук» запозичує розуміння роботи складних психологічних проявів. Наприклад, ефект зворотного зв’язку, відкритий Майклом Зеллером, був покладений в основу лайка. У казино є не менш складна система автоматів, яка добре описана в книжці Альтера «Нездоланні». Гра – це не пасивний стимул. Те, як працює наша психіка та формування залежності, зокрема під впливом ЗМІ, – ми ще мало усвідомлюємо й оцінюємо. Дослідження Адама Альтера є дуже показовими для твердження, що залежність і сучасні способи реклами серйозно руйнують психічне здоров’я.

Якою має бути роль Міністерства охорони здоров’я України у впроваджені програм лікування ігрової залежності?

Міністерство має турбуватися про психологічне здоров’я населення, це найголовніше його завдання, особливо в контексті лудоманії. Важливо почати наукові дослідження цього питання в Україні. Без точних даних ми відчуваємо себе загубленими, оскільки саме вони формують напрямок і ефективність психотерапії. І, звісно, психологи знатимуть про застосування реклами і її вплив.

Зважаючи на відсутність профільної статистики, скільки часу знадобиться уряду, щоб виявити приблизну кількість лудоманів?

Якщо чиновники почнуть діалог з українськими асоціаціями психологів і науковцями, то зробити це можна буде за вісім місяців. Це надасть необхідний обсяг і валідність інформації.

А як тоді допомагати українцям, які вже мають залежність?

Взяти на озброєння досвід Японії та Сінгапуру. Необхідно готувати фахівців-психологів і соціальних працівників, які зможуть надавати кваліфіковану допомогу гравцями. Держоргани мають спілкуватися з психологічними асоціаціями, ЗМІ та рекламодавцями, щоб сформувати медіапідтримку допомоги для залежних. Про це варто почати говорити, оскільки багато хто з лудоманів боїться розповідати про свою проблему. Деякі навіть не знають, що є таке поняття, як патологічний гемблінг і його критерії. Родини звертаються до психологів, коли суми програшів досягають десятків тисяч доларів. А що вони робили до цього?

Існує думка, що ментальність іноземного й українського гравця відрізняється. Іноземець розглядає азартні ігри як можливість приємно провести час та витратити невелику суму коштів. Українець же може винести з дому останні гроші та влізти в борги заради примарного шансу на виграш. Як ви вважаєте, чи правда це?

Це правда, у нас різні ментальності. На Заході економічний рівень життя набагато вищий за наш. А серед українців домінує містичне мислення, а не раціональне. Ми дуже часто покладаємося на природу, Бога чи диво – це й є особливість українського світогляду: «Якось воно та й буде!» Елементарний приклад – люди беруть кредити на дорогі речі, не думаючи, як потім будуть віддавати кошти, а сума кредиту часто може перевищувати дохід особи чи цілої родини.

Чи вважаєте ви, що чим суворіший державний контроль, тим менше проблем спричиняє гемблінг?

Ні. Грати будуть завжди, і це вибір кожної людини. Заборона – не вихід, а стимул до пошуку об’єкта залежності. Необхідно не забороняти, а відпрацьовувати механізм регулювання та контролю. Мій друг і колега, німецький психолог Герман Гартфельд сказав про це так: «У нас всюди грають. Так, у людей є психічні проблеми, але уряд вважає, що заборона призведе до поширення нелегальних азартних ігор. Коли гра легальна, все знаходиться під контролем, і психологи працюють із залежними гравцями. Певно, прийде час і для легалізації наркотичних засобів, оскільки нелегальне вживання спричиняє тисячі смертей. За легалізації марихуани, як в Нідерландах, є контроль – і смертність у них нижча, ніж у Німеччині. Кожна країна має вирішувати з вченими, що краще або гірше для населення».

Читайте також: В Україні може бути до 500 тисяч осіб з ігровою залежністю – експерт

Читайте також: Поліція продовжує наступ на незаконні гральні заклади України

22 Вер
вгору