З погляду інтелектуальної власності гральний бізнес схожий на продуктовий ІТ-бізнес – Сергій Барбашин

10 Січня 2022, 12:21

З погляду інтелектуальної власності гральний бізнес схожий на продуктовий ІТ-бізнес – Сергій Барбашин

Сергій Барбашин, адвокат і керівний партнер Trustme Law Firm, докладно описав регулювання сфери інтелектуальної власності (IP), її особливості у сфері гемблінгу та порядок дій оператора за наявних порушень.

Сергію, як часто вам доводиться займатися справами щодо інтелектуальної власності у сфері азартних ігор?

Питання інтелектуальної власності набуває все більшого попиту з кожним днем. Як на мене, це викликано двома аспектами.

По-перше – бізнес стає більш свідомим, тому кожен хоче захистити власний продукт, бренд, процес чи технологію. Це бажання встановити таку собі монополію на власні надбання, адже колосальні сили та бюджети витрачаються як на їхню розробку, так і на просування.

По-друге – практична необхідність. Ми живемо у цифровому світі, де майже кожна діяльність пов’язана з ІТ-рішеннями (програми, коди, мобільні додатки тощо), розвитком власного бренду (ТМ, патенти та інше), роботою у соціальних мережах та Інтернеті. Не маючи належного захисту, дозволу передачі прав на ІТ-рішення та об’єкти авторського права, бізнес фактично позбувається права володіння, розпоряджання та захисту таких прав.

Звісно, гемблінг у цьому випадку не є винятком. Актуальність інтелектуальної власності для сфери викликана різноманітністю продуктів, брендів, ІТ-рішень та технологій, робіт з авторським правом і ліцензіями.

Наскільки загалом законодавчо врегульована IP-сфера у гральному бізнесу?

Як правило, кожна сфера бізнесу регулюється загальними IP-нормами, законами та конвенціями. А характерні галузеві особливості можуть регулюватися профільними законами.

З погляду інтелектуальної власності, гральний бізнес схожий на продуктовий ІТ-бізнес. У більшості ІТ-продуктів є бренд та сам продукт, що складається з об’єктів інтелектуальної власності, які потребують захисту.

Є специфіка у визначенні, які саме об’єкти та яким чином захищаються, але законодавчо захист букмекерського додатка не буде відрізнятися від захисту додатка, наприклад, для знайомств.

Окремо можна виділити те, що однією з умов ліцензування грального онлайн-бізнесу в Україні є наявність доменного імені в зоні .UA, яке буде використовуватися для вебсайту. На сьогодні для реєстрації доменного імені в зоні .UA необхідна наявність зареєстрованої торговельної марки на території України.  

Чи має гемблінг свої особливості авторського та інтелектуального права? 

По-перше, важливим є захист бренду. Назву компанії розробника та назву самого продукту можна захистити в якості торговельної марки та монополізувати за собою слово, зображення чи їхню комбінацію. З практики, ми реєструємо декілька торговельних марок: від словесних звичайним шрифтом до графічних. Це викликано тим, що з часом можуть відбуватися ребрендинги чи зміни дизайну, інколи графічні торговельні марки можуть бути дуже унікальними, а сама назва бренду буде без захисту.

Оскільки торговельна марка діє за територіальним принципом, варто визначити і ключові території захисту. Наприклад, якщо ви зареєстрували ТМ в Україні, її захист не буде розповсюджуватись на США та ЄС і навпаки. У разі визначення територій реєстрації ми, як правило, враховуємо, де здійснюється діяльність та зареєстрована компанія, місцеперебування клієнтів, те, партнери вони чи розробники, а також плани розвитку.

По-друге, необхідно приділити увагу передачі прав на ІТ-рішення від розробників.

Автором, наприклад, коду, дизайну або сценарію є фізична особа (працівник, фрилансер тощо). Варто подбати про те, щоб всі розроблені об’єкти належали саме компанії, а не працівнику чи підряднику. Часто до нас звертаються клієнти з уже готовим продуктом, але без прав на нього. У такому разі ми рекомендуємо «збирати» фрилансерів та працівників, які були причетні до розробки, та домовлятись про передачу прав компанії. Інколи це буває вкрай важко (відсутній зв’язок, бажання підрядника щось підписувати тощо), тому загальна рекомендація: до співпраці або під час прийняття робіт/послуг додавати IP-застереження та отримувати майнові права інтелектуальної власності.

По-третє, рекомендуємо реєструвати авторське право на готові продукти. Хоча, згідно з законодавством, реєстрація авторського права не є обов’язковою, це надає низку переваг. Серед них – офіційна фіксація об’єкта та отримання підтвердження від компетентного органу. З нашої практики, зазвичай іноземні партнери та інвестори запитують copyright certificate, у такому разі компанія зможе відразу його надати. Крім того, для низки країн, як-от США, це обов’язковий пункт. Адже без реєстрації авторського права інколи складно довести свідоме порушення авторських прав іншими компаніями (логіка така, що реєстрація дорівнює офіційній публікації і що всі обізнані з цим), також без реєстрації неможливо стягнути збитки на правову допомогу під час судових спорів.

Як правило, радимо клієнтам робити реєстрацію на території розробки об’єкта (наприклад, в Україні) і в бібліотеці Конгресу США.

Існує безліч видів об’єктів авторського права та способів їх захисту, тому важливо правильно визначати відповідні способи для кожного конкретного продукту. Деякі рішення потребують захисту шляхом патентування (технології), а деякі можна захистити простим депонуванням або реєстрацією авторського права.

Звісно ж, додатково компаніям необхідно піклуватись про обсяг передачі прав іншим компаніям. Часто зустрічаємо, що продуктові компанії надають операторам права на використання їхніх продуктів не в повному обсязі. Бізнес має чітко розуміти, що передає або що отримує, на яких умовах та на який строк. Крім того, важлива «чистота» авторських прав; у разі використання запозичених рішень необхідно переконатись в отриманні ліцензії на таке запозичення, щоб не отримати претензій від авторів або правовласників. 

Як можна переконатись, об’єктів, що потребують захисту, та нюансів щодо такого захисту багато, до того ж необхідно зважати на положення міжнародного права, тому радимо мати постійну підтримку професіоналів зі сфери. 

З вашої практики, як часто в цій сфері трапляються випадки порушення прав інтелектуальної власності?

Питання риторичне, оскільки там, де створюються об’єкти інтелектуальної власності, завжди виникають порушення чи спроба протидіяти правилам.

До нас доволі часто надходять запити щодо порушень, як-от порушення прав на торговельну марку, претензії від розробників щодо дизайну та коду або ж небажання передавати права на об’єкти замовнику.

Дедалі частіше отримуємо запити у гральній сфері. Нині судових справ щодо захисту IP у гемблінгу в Україні небагато. На мою думку, для цього є декілька факторів. По-перше, галузь легалізована не так давно. По-друге, значна частина галузі працює онлайн, де наявно безліч механізмів для боротьби з порушеннями без судового розгляду, наприклад процедура UDRP (політика вирішення спорів щодо доменних імен) або блокування контенту через хостинг-провайдера.

Яким має бути алгоритм дій оператора, який виявив, що його бренд незаконно використовує інша компанія? Які інструменти зазвичай використовуються під час вирішення таких питань?

Спочатку необхідно зафіксувати відповідне порушення.

Якщо таке використання відбувається в Інтернеті, фіксацію можна зробити як самостійно, так і за допомогою спеціальних сервісів чи експертів. Все залежить від виду порушень чи подальших дій. Якщо ж порушення відбувається офлайн, інструментами можуть бути фото-/відеофіксація, контрольна закупівля тощо. 

Обов'язковою умовою для захисту бренду є наявність реєстрації бренду як торговельної марки. В окремих випадках можна захищати комерційне найменування, яке не потребує обов’язкової реєстрації, але з торговельною маркою процес значно простіший. 

Під час фіксації, оцінки порушення та перевірки обсягу прав ми як юристи пропонуємо подальший план дій для припинення порушення прав. Такі дії залежать від конкретної ситуації та очікувань клієнта.

У досудовому порядку можна звертатися з претензіями чи листами-вимогами до порушника, направляти вимоги до провайдерів сайту щодо видалення контенту, вдаватися до процедури UDRP та вживати інших заходів. Як правило, мета таких дій полягає в окресленні власної позиції, спробі вирішити спір шляхом переговорів, отримати зворотний зв’язок від іншої сторони або оперативно вирішити спір, якщо це можливо, без звернення до суду.

За порушень у мережі Інтернет багато спорів можливо вирішити в позасудовому порядку.

У разі якщо позасудові заходи не приносять належного результату, захистити права можна шляхом звернення з позовом до суду. Залежно від ситуації варто наперед оцінити шанси, судову практику, наявні докази та ті, які слід підготувати, наприклад експертизи, фіксацію порушень.

Чи є різниця в специфіці інтелектуального права в наземній та онлайн-сфері?

Якщо стисло, то захист інтелектуальної власності онлайн-гемблінгу – це швидше, дешевше та часто ефективніше, оскільки маємо інструменти для захисту та видалення контенту онлайн, що може займати лічені дні.

Якщо ж говорити про судовий захист, то процес може затягнутися. Водночас, якщо права порушені, ми впевнені у необхідності їхнього захисту. Звертаю увагу, що під час вирішення судового спору можна заявляти на стягнення з винної сторони витрат на юристів та розгляд спору (збори, експертизи тощо).

Щодо інших процесів, як-от реєстрація чи передача прав на об’єкти, то такі процеси не залежать від сфери діяльності.

Наскільки поширеним у вертикалі грального бізнесу є патентний тролінг? Що має робити український оператор, який зіткнеться з такою ситуацією?

Патентний тролінг також поширений у будь-якій сфері, де наявна інтелектуальна власність. Наприклад, про IP-тролінг заявляли нові власники готелю «Дніпро», внаслідок чого зареєстрували торговельну марку Dnipro Casino. Я гадаю, що прецеденти тролінгу будуть, оскільки гемблінг є висококонкурентною сферою.

Якщо подібна ситуація відбудеться у бізнесу, варто оцінити ризики, правомірність вимог та варіанти дій. Доволі часто подібних ризиків можна уникнути шляхом превентивних дій із реєстрації власного бренду, ІТ-рішень чи технологій. Також серед інструментів захисту – визнання недійсними охоронних документів тролів, відкриття кримінальних проваджень та стягнення збитків на юридичні витрати за результатом розгляду таких спорів.

На ваш погляд, чи варто очікувати в Україні інцидентів чи судових справ із питань інтелектуальної власності з гемблінгу?

Безперечно, так. Ми вже отримуємо запити від клієнтів щодо порушення прав та претензій з боку інших правовласників. На сьогодні вдавалось врегулювати ці спори у досудовому порядку. Зі зростанням індустрії закономірно збільшуватиметься кількість спорів у сфері інтелектуальної власності, тому варто вже зараз захищати власні продукти.

Нелегальні казино часто використовують піратське програмне забезпечення, яке не придбали офіційно у провайдерів. Чи є в останніх якісь можливості боротьби з явищем нелегального використання софту?

Якщо відповісти коротко, то так. Правовласники можуть припинити порушення як у позасудовому, так і в судовому порядку. Крім того, у них є право стягувати компенсацію з порушника. Все залежить від характеру порушення та від того, які саме права порушені (авторські, права на патент тощо). Важливою умовою для захисту прав є достатність доказів належності прав саме офіційному провайдеру, а також правильність оформлення та реєстрації таких прав.

Що можете порадити українським ліцензованим операторам?

Рекомендую працювати на випередження та формувати портфель інтелектуальної власності до того, як хтось порушить права на неї. Це надасть можливість зафіксувати, що це – «ваше», оперативно зреагувати на порушення, зменшити витрати (прискорення реєстрації, неможливість захистити інтереси швидко чи онлайн тощо).

Залежно від продукту рекомендації можуть змінюватися, однак must have – це реєстрація торговельних марок та передача прав на ІТ-рішення від розробників. Окремо варто опрацьовувати реєстрацію авторських прав, патентів чи технологій, а також дійсні ліцензії та похідні угоди на використання прав інших власників.

Коментарі:
Зараз читають
Прогнози на спорт
вгору