«Боротьба» з чорним ринком: у Києві 140 підпільних гральних залів

07 Жовтня 2021, 16:03

«Боротьба» з чорним ринком: у Києві 140 підпільних гральних залів

Без ліквідації чорного ринку гемблінгу держава ніколи не дочекається мільярдів у бюджет. Тим часом в уряді не втрачають надії отримувати щорічно чималі суми від гемблінгу. Більше про легалізацію грального бізнесу читайте на нашому сайті.

Минулого року українські державники бадьоро прогнозували великі надходження з грального бізнесу до бюджету України. Не менш оптимістично звітували про закриття підпільних казино. Але реальність показала іншу картину. Де саме держава прорахувалась, пише видання «Дзеркало тижня».

Восени 2020 року президент у своєму зверненні до ВР розповів, що очікує у 2021 році поповнення держказни на 5 млрд гривень від гемблінгу. Тоді уряду справді вдалося показати великі суми прибутку, досягли цього переважно завдяки ліцензуванню операторів. Проте поточний рік не показав бажаного результату і охолодив оптимізм.

Як пише видання із посиланням на КРАІЛ, до початку жовтня впродовж поточного року комісія видала 33 ліцензії. З них шість отримали наземні казино, ще 12 віртуальні казино, 11 дісталися гральним залам, три – цифровим покерним майданчикам та ще одну отримали букмекери. Ще понад 2,5 тисячі ліцензій видали на роботу ігрових автоматів, рулеток та іншого обладнання.

Все це принесло бюджету країни майже 1,2 мільярда гривень. І за перші шість місяців з податків держава отримала ще три мільйони. А от назбирати решту суми, щоб виправдати прогнози, за останні кілька місяців 2021 року навряд чи вдасться.

Напевно тому в бюджет-2022 заклали в 10 разів менше, ніж рік тому – лише 763 млн гривень. Хоча в КРАІЛ рапортують, що ось-ось іноземні інвестори зайдуть на український ринок. Там повідомили, що отримали 10 запитів від закордонних операторів щодо роботи в нашій країні.

Автори матеріалу наполягають на тому, що одна з головних проблем, яка заважає розвиватися азартній індустрії та поповнювати мільярдами бюджет, це те, що чорний ринок досі успішно працює. Адже мало просто реформувати гемблінг, але ще треба усунути «конкурентів» легальних операторів. Боротьба з «тіньовиками» має тривати постійно, а пасивність держави у цьому питанні коштуватиме їй дорого.

чорний ринок

За даними видання, тільки в столиці працюють близько 140 незаконних гральних закладів. Обслуговування одного такого зала обходиться від 25 до 50 тисяч доларів щомісяця і платити доводиться, звичайно, готівкою. Цифри цілком реальні, адже лише за офіційні дозволи на два готелі звинувачений у хабарництві член КРАІЛ Євген Гетьман нібито запросив 90 тисяч доларів, наполягає видання.

Варто додати, що паралельно існує велика кількість нелегальних віртуальних майданчиків для азартних ігор.

Українські силовики не борються із незаконним ринком на повну силу. Після закриття таких залів на публіку підпільне казино вже скоро починає працювати знову.

Така ситуація, коли правоохоронці «не помічають» нелегалів, не вигідна легальним операторам, адже вони втрачають клієнтів. А гравцям простіше зазирнути у підпільний зал, де немає перевірок документів, реєстрацій та фіксації їхнього виграшу або програшу.

Окрім того, тіньовий бізнес не припиняв працювати, тому у них вже є чималий список постійних клієнтів. З цим конкурувати дуже складно, особливо коли підпільне казино може існувати в кількох метрах від легального.

То хто ж вкладатиметься в розвиток бізнесу та платитиме податки, коли держава не бореться з чорним ринком? А судячи з усього, держава не хоче витрачати сили на ліквідацію «тіньовиків».

Нагадаємо: стало зрозуміло, за яких умов гемблінг зможе дати бюджету 1,5 млрд гривень.

Читайте також: Легалізація грального бізнесу

Читайте також: Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей

Коментарі:
Зараз читають
вгору