Підпишіться на новини

Імовірність того, що президент ветує законопроєкт № 2285-д, невисока – Ганна Буяджи

20 липня 2020, 14:52
Голосів: 5

Чимала кількість заяв від політиків, чиновників та експертів стосовно легалізації грального бізнесу в Україні не дає однозначної відповіді стосовно звершення ситуації навколо детінізації азартних ігор. Ми звернулися з цього приводу за коментарем до керівного партнера юридичної компанії VigoLex, д. ю. н., адвоката Ганни Буяджи.

Імовірність того, що президент ветує законопроєкт № 2285-д, невисока – Ганна Буяджи

Перш за все поцікавилися, що буде, якщо законопроєкт № 2285-д президент ветує (адже про це говорить низка політиків), та наскільки тоді затягнеться легалізація азартних ігор в Україні.

«Насправді ймовірність того, що президент ветує ухвалений закон, невисока. По-перше, легалізація грального бізнесу була однією з передвиборних обіцянок гаранта, яку він неодноразово підтримував уже впродовж першого року каденції. По-друге, згадаємо події кінця 2019 року, коли народні обранці провалили голосування законопроєкту про легалізацію. Реакція Володимира Олександровича на це була, м’яко кажучи, не позитивною. За цим слідували гучні закриття залів із ігровими автоматами, що протягом багатьох років мімікрували під державні лотереї», – пояснює Ганна Буяджи.

І далі розповідає про саму процедуру: загалом, для накладення вето президент має 15 днів після отримання закону на підпис. Якщо припустити, що глава держави не схвалить закон, то Верховна Рада в будь-якому разі матиме шанс вдруге проголосувати за нього. Проте, щоб подолати вето, потрібно не менше 300 голосів, і чи зможе парламент їх зібрати – це велике питання, оскільки вже зараз зрозуміло, що голосування далося непросто. За ухвалення проєкту закону № 2285-д у другому читанні проголосувало 248 народних депутатів. Зокрема, не підтримали закон про гральний бізнес ОПЗЖ, «Європейська Солідарність», «Голос» і «Батьківщина».

«Тому сподіваюся, що до подолання вето питання не дійде і вже за декілька днів ми нарешті отримаємо повноцінний закон», – зазначає експертка.

Водночас Ганна Буяджи звертає увагу, що сам факт набрання чинності закону є лише початком. І щоб він «запрацював», потрібно провести ще багато організаційної роботи:

Імовірність того, що президент ветує законопроєкт № 2285-д, невисока – Ганна Буяджи

  1. Створити Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка буде виконувати функції регулятора у сфері.
  2. Новостворений регулятор повинен розробити ліцензійні умови для кожного виду азартних ігор (їх повинен затвердити уряд), потрібно запустити відповідні реєстри та систему онлайн-моніторингу.
  3. Необхідна адаптація інших процедур до вимог закону. Наприклад, внесення запису про ліцензію на азартні ігри до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

«На все це може піти до дев’яти-дванадцяти місяців. Звичайно, якщо запровадження змін не будуть стримувати зацікавлені особи», – уточнює Ганна Буяджи.

Стосовно термінів для початку формування регуляторного органу фахівець зазначає, що це одне з найперших завдань після легалізації грального бізнесу. Процедура така: уряд має затвердити положення про Комісію, потім сформувати склад конкурсної комісії для проведення конкурсу та, власне, провести його – обрати голову та членів Комісії, а далі їх призначити.

За словами Ганни Буяджи, як показує практика формування державних органів в Україні, цей процес може тривати пів року і більше, тому, швидше за все, очікувати сформованої Комісії варто вже у 2021 році.

«Станом на зараз на офіційному сайті Верховної Ради України ще немає остаточного тексту проголосованого закону, але процедура обрання членів Комісії, розписана до другого читання, була дуже заполітизованою. Я вже звертала увагу, що голова та члени Комісії – це звичайні держслужбовці категорії “А”, тому їх обрання мало відбуватися згідно з процедурою, визначеною законом про державну службу. Але враховуючи, наскільки ласим є цей шматок бізнесу, Верховна Рада вирішила взяти участь у формуванні Комісії через висування власних кандидатів до складу конкурсної комісії, яка буде обирати членів Комісії», – коментує керівний партнер юридичної компанії VigoLex.

Імовірність того, що президент ветує законопроєкт № 2285-д, невисока – Ганна Буяджи

Зважаючи на таку ситуацію, за найбільш позитивних прогнозів перші ліцензії на діяльність із грального бізнесу український ринок побачить у першій половині 2021-го. За такого перебігу подій навіть мінімально прогнозовані 3-4 млрд грн держбюджет, найімовірніше, цього року не отримає.

Ще одним проблемним аспектом, який виділяють фахівці, є оподаткуванням української гемблінг-індустрії.

«Про непередбачуваність та непослідовність внесення змін у податкове законодавство України можна говорити вічно. Бажання держави “заробити” на гральному бізнесі настільки сильне, що ще в травні 2020 року набрали чинності зміни до ПК України стосовно розширення об’єктів оподаткування податку на прибуток підприємств, доходом, отриманим від азартних ігор з використанням ігрових автоматів (п. п. 134.1.6). Тобто, ще до легалізації гемблінгу з використанням ігрових автоматів запроваджено правила його оподаткування. Також ще до легалізації в ПК України об’єктом оподаткування податком на прибуток визначався дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (зокрема казино).

У принципі, законодавець ще має час для внесення змін до ПК України, поки відбувається запуск ринку азартних ігор, тим більше, що у парламент уже внесені відповідні законопроєкти (№ 2713, № 2713-1, № 2713-2, № 2713-3, №2392)», – детально пояснює Ганна Буяджи.

Правда, перспективність українського ринку азартних ігор, навіть за таких складнощів, привертає увагу операторів, які хочуть працювати легально. За словами керівного партнера юридичної компанії VigoLex, до них запити про юридичну допомогу в підготовці до запуску гемблінг-проєктів почали надходити ще після ухвалення закону про гральний бізнес у першому читанні. А наразі кількість бажаючих отримати консультацію збільшилася в рази.

Серед головних питань, які виникають, Ганна Буяджи називає вимоги до казино та залів ігрових автоматів, вартість ліцензій та порядок їх отримання. Також майбутні оператори бояться надмірного податкового навантаження й очікують, що процедури отримання ліцензій, здійснення контролю будуть прозорими та створюватимуть умови для конкурентної діяльності усіх, а не тільки «обраних».

Імовірність того, що президент ветує законопроєкт № 2285-д, невисока – Ганна Буяджи

Крім того, потенційних операторів ринку дуже цікавлять практичні питання на кшталт – «У мене ось таке приміщення, а як його можна адаптувати під вимоги нового закону?» або «Як правильно оформити права на приміщення, яке будемо використовувати під казино чи залу з ігровими автоматами?» тощо.  

«Щоб відповісти на ці питання професійно та коректно, ми з нетерпінням чекаємо підписаної версії закону. І як тільки закон набуде чинності, одразу почнемо консультувати клієнтів щодо процедури запуску бізнесу в сфері азартних ігор», – підсумувала експертка.

Нагадаємо, раніше в коментарі Login Casino Ганна Буяджи розповідала, чому не очікує швидкого запуску гемблінг-ринку в Україні.

Читайте також: Скільки етапів голосування у ВР ще чекає на законопроєкт № 2285-д

Читайте також: Рулетка: правила гри

Підписуйтеся на наші сторінки в Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.

5 Гру
вгору