Отримати 7 млрд грн від гемблінгу було неможливо – Олена Мочалова

28 Грудня 2021, 12:14

Отримати 7 млрд грн від гемблінгу було неможливо – Олена Мочалова

Очільниця громадської організації «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова вважає, що та сума, яку гемблінг приніс за рік до держбюджету, відповідає умовам ринку в Україні. На жаль, можновладці поки не усвідомили, що легалізація грального бізнесу – це не про заробіток, а про створення нормальних умов ведення бізнесу та очищення ринку від нелегалів.

Протягом року влада бадьоро звітувала про успіх реформування гемблінгу, проте ближче до кінця року їхні голоси ставали все тихішими. І зрештою нещодавно стало остаточно зрозуміло, що з обіцяних майже 7,5 млрд грн держбюджет отримав лише 1,3 млрд. Цей факт неабияк сколихнув медіапростір та обурив суспільство. Хоча ще на початку 2021 року, коли влада озвучувала цю цифру, було зрозуміло, що гемблінг не зможе заробити стільки для держказни в тих умовах, які наразі існують для бізнесу в Україні, наголошує голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова.

«Їх нереально було отримати, і це було зрозуміло на самому початку. Високі ціни на ліцензії, які були сформовані та запущені за основним законом, не дають змоги на тлі економічної ситуації та пандемії отримати такі прибутки. І це стосується багатьох видів бізнесу, не лише гемблінгу. Мені незрозуміло взагалі, на чому ґрунтувалися амбіції нардепів, які подавали до проєкту бюджету ці 7 млрд. І ця сума не була названа помилково. Я сама брала участь у написанні цього закону та була присутньою на обговореннях бюджету, то йшлося навіть і про більші суми, наприклад 9 млрд. На жаль, ніхто з представників влади не хотів мене чути», – розповідає експертка.

На її думку, проблемна ситуація, що зараз склалася в Україні навколо гемблінгу, криється в тому, що законотворці взагалі не розуміють процесів індустрії азартних ігор і, відповідно, того, яким чином необхідно міняти закон, щоб бізнесу було вигідно працювати. На жаль, зауважує Мочалова, українські реформатори не потрудилися вивчити досвід інших країн. Протягом року потрібно було працювати над законодавчою базою – подавати закон про податки, про основний бізнес, працювати над модулем і розв’язанням колізії стосовно призначення членів КРАІЛ.

«Але, на жаль, все виглядало так, ніби реформа гемблінгу була лише обіцянкою президента, яку треба було виконувати негайно. Тому все зробили похапцем, ніхто вже не дивився на глобальність питання і те, які ще закони необхідно було ухвалювати для успішної реалізації ідеї», – підкреслює Мочалова.

легалізація грального бізнесу

Нардепів не мотивували голосувати за № 2713-д

Експертка роз’яснює, що легалізація гемблінгу – не про гроші, а передусім про знищення корупції, зниження криміногенної ситуації та відповідальність влади стосовно людей, які на той час страждали від навали нелегальних гральних закладів. Держава помилилася, якщо вважала, що гемблінг розв’яже економічні проблеми в країні. Так, можновладці заявляли, що гроші від гемблінгу підуть у спеціальний фонд для освітніх, спортивних і культурних проєктів. Хоча видатки на освіту, наприклад, у 2018 році становили 110 млрд грн, то навіть ті омріяні 7 млрд грн від азартних ігор просто крапля в морі.

«Шкода, що у нардепів немає часу розглянути та ухвалити проєкт закону № 2713-д. Я не розумію, які нагальніші у них є справи чи питання, ніж поповнення бюджету. Це просто безвідповідальне ставлення до механізмів, які мають наповнювати казну. Адже йдеться не про гральний бізнес, а про податки», – наголошує експертка.

На її думку, для нардепів сам закон незрозумілий, адже не була проведена роз’яснювальна робота з ними. Їм просто не пояснили, для чого потрібні такі низькі податки та висока ціна за ліцензію, не пояснили, що їх необхідно розглядати в комплексі.

«Якби цей закон про податки для гемблінгу був у пріоритеті, то його б вже ухвалили. Все ж таки у нас є монобільшість. На мою думку, є кілька чинників, чому із законопроєктом тягнуть: депутатів не мотивували, у тому числі й грошима, на розгляд № 2713-д. Таке ставлення неправильне навіть із погляду іміджевого складника для країни. На наш ринок хоче зайти міжнародний інвестор, який готовий вкладати в Україну. Проте така ситуація, яка тягнеться вже рік, тільки відлякує його від нашого ринку», – говорить Мочалова.

Проте не лише нардепи не змогли виконати свої обов’язки, під які самі підписалися. Комісія з азартних ігор також не працювала над тим, щоб просувати цей проєкт закону. Хоча це є частиною її роботи теж.

легалізація грального бізнесу

«Вона б мала пояснити, що цей закон вкрай важливий! У неї є можливість приходити до Кабміну, звертатися до спікера парламенту та Верховної Ради загалом. Вона також мала достатньо часу за цей рік, щоб розв’язати колізію щодо КРАІЛ. Наразі ми маємо ситуацію, коли комісія фактично не працює, оскільки немає кворуму. Можливо, саме тому, що немає бажання вирішити цю колізію з комісією, не розглядають № 2713-д», – говорить експертка.

До речі, на глибоке переконання Мочалової, необхідно винести окремим проєктом поправку, яка розв’яже цю проблему довкола призначення комісії.

І все це відбувається на тлі процвітання нелегальних гральних закладів, кількість яких у наступному році лише зросте. Наразі, за словами експертки, в країні є не менше 2,5 тис. підпільних залів. За місяць чорний ринок азартних ігор отримує від 1,5 млрд до 2 млрд грн. Це ті гроші, які ніколи не потраплять до бюджету – ані державного, ані місцевого.  

Україна має шанс зійти зі шляху Грузії

Мочалова говорить, що свого часу Грузія, яка ще раніше легалізувала азартні ігри, також пішла шляхом популізму і не створила адекватних умов для розвитку законного бізнесу. У результаті країна зараз тоне в проблемах, які сама ж і породила, – лудоманія, неконтрольований онлайн-сектор гемблінгу тощо. Україні вже точно не слід рівнятися на Грузію, у нас ще є час все виправити.

«Ще у березні позаминулого року зі мною консультувалися іноземні представники, які хотіли вкладатися в Україну, відбудовувати інфраструктуру, створювати готельно-ресторанні комплекси. Це б допомогло зробити нашу країну привабливішою для туристів. Але на сьогодні ми маємо ситуацію, коли вибірково була надана можливість одержувати ліцензії. І через це ми отримали ту суму, яку отримали. Хоча вона б могла бути у два рази більшою, якби ринок відкрили», – наполягає спікерка.

легалізація грального бізнесу

Вона додала, що якби вийшло зробити ринок гемблінгу цивілізованим, то за такою ж схемою можна було б узаконити сектор бурштину, деревини тощо. Оскільки незаконні схеми завжди однакові, тільки продукт різний.

«Задля позитивних змін наступного року необхідно, щоб громадськість, журналісти, експерти та інші небайдужі говорили про ці проблеми, висвітлювали їх. А оператори та потенційні ліцензіати вимагали, щоб їхні права не порушувалися. Адже з кожним днем все ближче до виборів, і влада буде вимушена почути нас, хоча б для того, щоб підняти свої рейтинги. У нас ще є шанси на те, що зайдуть інвестори з інших країн та будуть створені адекватні умови для бізнесу», – підкреслила Олена Мочалова.

Нагадаємо, вже з січня 2022 року Дія City почне приймати заявки від потенційних резидентів.

Читайте також: Ліцензійні казино України

Читайте також: Про гральний бізнес закон

Коментарі:
Зараз читають
Прогнози на спорт
вгору